Влада Естонії чекає від ЕПЦ МП правки до статуту про «розрив з Москвою»

Міністр внутрішніх справ Лаурі Ляенеметс. Фото: Ken Mürk/ERR

Уряд Естонії вимагає від Естонської Православної Церкви Московського Патріархату до початку липня поточного року надати правки до статутних документів, які б свідчили про розрив ЕПЦ МП з Руською Православною Церквою. Про це заявив Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс, повідомляє ERR.EE.

«Церква має усвідомити цю загрозу безпеці для Естонії. І на адресу України до початку війни звучали погрози з Кремля з конкретними обіцянками, що вони зроблять, і вони виконали ці погрози», – вважає міністр внутрішніх справ Естонії.

За його словами, Церква попросила державу про додатковий час.

«Це зрозуміло, що Церкві потрібно обговорити ситуацію з парафіями, потрібно офіційно ухвалити рішення. Для цього потрібна, як я зрозумів, згода Москви. І в результаті потрібні будуть зміни в статуті, тому що від початку необхідність дотримання слова Московського патріархату записана в їхньому статуті», – сказав Лаурі Ляенеметс.

Єпископ Тартуський, вікарій Талліннської єпархії Даниїл на це відповідає, що ЕПЦ МП готова на ще більшу автономію на рівні статуту, але повний розрив – це не так просто, як здається. Для такого інституту, як Церква з двохтисячолітньою історією, зазначає Даниїл, важливо дотримуватися канонів, і швидкі рішення, відповідно до логіки та темпу мирського життя, тут неможливі.

«Якщо ми – автономна частина Московського патріархату, ми тоді маємо узгодити свої кроки з патріархатом чи патріархією. І у них може бути щодо цього своє бачення», – сказав вікарій Талліннської єпархії Даниїл.

Глава Естонського МВС заявив, що правки до статуту про фактичний розрив з Москвою в уряді очікують на початок липня 2024 року.

«До початку липня ми чекаємо на пропозиції, яким чином будуть виглядати ці зміни у статуті. Це, безперечно, непросто. Тому що, коли ми говоримо про пряме підпорядкування, виникає питання, як бути з назвою церкви, тому що назва Церкви містить вказівку на підпорядкування», – зазначив Ляенеметс.

Зміна назви, каже владика Даниїл, якраз найпростіше у нинішній ситуації.

«Сьогоднішня назва нашої церкви – це, на мою думку, була вимога з боку держави свого часу 2002 року, коли ми реєстрували нашу Церкву. Ми були готові, що наша Церква є Естонською Православною Церквою. Це була вимога держави додати до цього "Московського патріархату". Якщо стосується питань назви, у цьому плані, гадаю, ні в кого не виникає питання, чи можна назвати нашу Церкву ЕПЦ – так, безумовно, ми згодні», – сказав владика Даниїл.

Як писала СПЖ, в Естонії влада припинила здавати ЕПЦ приміщення в оренду.

Читайте також

У Милецькому монастирі показали, як відроджували обитель з руїн

У мережі опублікували архівні кадри Миколаївської обителі в Мільцях 1994 року та сучасні фото відродженого монастиря.

Посольство України провело в Єрусалимі «молитву за Україну» біля Стіни Плачу

Біля Стіни Плачу здійснили обряд, який організувало посольство України.

Засновник притулку в Афінах просить допомоги для порятунку від в'язниці

Апеляційний суд Афін призначив главі грецького фонду 9,5 року ув'язнення з правом викупу. 

У Бутовому прихильники ПЦУ провели збори щодо «переведення» парафії УПЦ

У Будинку культури жителі села Бутове в Рівненській області вирішували долю Іоаннівського храму, який належить громаді УПЦ.

Блаженніший прочитав першу частину Великого покаянного канону в Лаврі

Митрополит Онуфрій очолив великопісне богослужіння в Києво-Печерській лаврі з читанням канону преподобного Андрія Критського.

У благочиннях Рівненської єпархії УПЦ пройшли зустрічі православної молоді

У благочиннях Рівненської єпархії відбулися духовно-просвітницькі заходи до Великого посту за участю священнослужителів та православної молоді.