Последнее благословение

Панихида по новопреставленному митрополиту Митрофану, Фото: facebook Василия Макаровского

Сегодня в Киево-Печерской лавре состоялась панихида по новопреставленному митрополиту Митрофану, тело которого привезли сегодня ночью из Луганска. Сложно передать эмоции - и слезы, и печаль, и, в то же время, понимание величия этого человека. Как величественно и трогательно пели хор и священство.

Мы часто повторяем характер своих родителей. Его мама Лидия сегодня была стойкой. Без слез и уныния она молилась у гроба своего сына, и только когда к ней подошёл Блаженнейший, обнял и что-то сказал, тогда уже она не сдерживала слёз.

Сегодня я видел митрополита Луганского и Алчевского в последний раз на земле. И подойдя к его гробу я по привычке произнёс «Благословите, Владыко».

Происходящее сегодня в Лавре мне напоминало прощание с военным, где сослуживцы прощались с одним из генералов, вернувшихся с войны. В прямом и духовном смысле этого слова. Он вернулся с победой, ведь его война была войной с разделением православных, с линией разграничения. Будем же следовать его примеру, быть достойными гражданами Неба и страны.

Благословите, Владыко.

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.