Про що говорить Фаріон

Ірина Фаріон. Фото: скриншот ютуб-каналу Фаріон

«Дуже загрозлива тенденція, яка йде і завжди йшла від самого поняття "грецької", або "вселенської" Церкви, як і римської теж. Нам потрібний свій патріархат, незалежний від жодних центрів. Чужі центри – це окупація душ. А душі у людей слабкі. Церква має будувати свої засади виключно на етнонаціональній основі. Інакше це дуже небезпечний інструмент для знищення етнонацій», – написала вона. Ця заява свідчить ось про що.

По-перше, це визнання того, що і УГКЦ, і ПЦУ не є самостійними церковними структурами, а залежними від Ватикану та Фанара, відповідно. Дуже дивно, що лідери цих конфесій намагаються переконати людей у зворотньому в той час, як ця залежність зафіксована в їх статутних документах. Особливо стараються в цьому прихильники ПЦУ, які не втомлюються твердити про неї як автокефальну Українську церкву. І ось така «супер-патріотка», як Фаріон, прямо каже їм, що вони насправді ніякі не незалежні.

По-друге, це неймовірне нерозуміння того, що таке християнство. Християнство – це не про центри впливу, не про «етнонаціональну основу» (до речі, це тавтологія), не про державну незалежність тощо. Християнство – це спасіння кожної людини вірою в Ісуса Христа. А в Церкві «немає ні Елліна, ні Іудея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, Скіфа, раба, вільного, але все й у всьому – Христос» (Кол. 3, 11).

У своєму ставленні до Церкви більшість українських (і не лише) політиків недалеко пішли від Фаріон. Вони бачать у Церкві громадську організацію, оплот державності, скрєпи нації, історичну пам'ятку, збірку народних традицій та обрядів, все що завгодно, але тільки не живе та дієве Тіло Христове. Тому і всі їхні дії щодо Церкви – це спроби поводитися з Царством Небесним так, як вони поводяться з підвладними ним земними царствами. Що неможливо за визначенням.

Читайте також