Притча: Злий дух

Фото: joyreactor.cc

Якось до святого Антонія Великого прийшов диявол і почав плакати.

– Хто ти і що з тобою трапилося? – спитав преподобний.

– Святий отче, – відповів диявол, – я не людина, я – злий демон.

– Що ж тобі треба?

– Нічого більше, – відповів злий дух, – крім того, щоб ти спитав Господа, чи прийме він покаяння диявола?

– Іди додому поки що, а завтра я тобі дам відповідь, – сказав святий.

Того ж вечора преподобний Антоній молився Господу.

– Господи! Відкрий мені, недостойному рабу твоєму, чи простиш ти людину, що перевершила гріхами демонів?

Антоній думав, що в нього був грішник, який назвав себе демоном зі смирення! Раптом перед святим став Ангел божий і сказав:

– Навіщо ти благав Господа за диявола? Адже він приходив спокушати тебе!

– Я цього не знав, – відповів Антоній. – Чому ж Господь не відкрив мені цього?

– Не бентежся, – відповів Ангел. – Коли до тебе спокусник прийде знову, то скажи йому: Ти – древнє зло, ти – сама гордість. Як ти можеш принести гідне покаяння? Давнє зло не робиться новим добром!».

Сказавши це, Ангел зник.

На другий день диявол знову з'явився в образі людини і плакав. Коли святий Антоній передав йому почуте від Ангела, злий дух засміявся і сказав:

– Якби я вважав себе древнім злом, то я подбав би про спасіння набагато раніше, але не тепер. Тепер мені самому служать люди і навіть тремтять переді мною. Чи можна мені, тому, хто панує над грішниками, стати тим, хто нині смиренно кається? Ні! Ні!

Сказавши це, диявол зник.

Читайте також

Чи був преподобний Симеон Новий Богослов аутистом?

25 березня Церква святкує день пам'яті Симеона Нового Богослова.