Об истерии, связанной с «последними временами»
Соборного решения по вакцинации нет. Фото: ЛЭТИ
Я в Церкви достаточно давно. За это время прошло несколько волн массовых истерий, связанных с «последними временами». Навскидку: отказ от украинского паспорта (герб св. Владимира представлялся диавольскими вилами), боязнь штрих-кодов (и соскабливание оных с продуктовых банок), обнаружение на купонокарбованцах морды зверя и цифр 666, ожидания предсказанного в 1992 году румынским старцем Калинником конца света, борьба с идентификационными кодами, и прочая и прочая…
Нынешняя прививочная/антипрививочная истерия очень уж мне напоминает (в том числе безапелляционностью) минувшие поветрия.
О чём это я? А о том, что ничто не ново под луной. И что церковным людям нужно слушать соборный разум Церкви, а не отдельных, пусть даже самых титулованных, докладчиков. А раз пока соборного решения нет (и неизвестно, будет ли, ибо проблема эта не церковная, а медицинская, скорее даже психическая), спокойно, посоветовавшись с врачами (а не с ютубом и тиктоком), делаем выбор. То есть используем дарованную Богом свободу. И не навязываем своего мнения окружающим. Они тоже свободны.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.