Ніяких мирних переходів громад не було!
Православна Буща
Майже щомісяця з’являються новини про освячення щойно збудованих храмів в УПЦ. Власне, вчора 24 липня було освячено храм УПЦ в селі Буща. «Мирний перехід» в цьому селі запам’ятався безпосередньою участю тодішнього голови РДА Сергія Кондрачука, який вправно ломом відчиняв двері храму.
Заперечте мені, якщо я помиляюся - ніяких мирних переходів громад не було!!! Всі громади УПЦ не тільки збережені, а ще й будують та освячують собі нові храми. Якби громади масово перейшли, то не було б кому будувати ті храми, та й молитися в них. Насправді було і є так: від громади УПЦ відколюється частина людей, змінює конфесійну приналежність, з допомогою влади відбирає храм і стверджує: громада перейшла! А потім хтось будує і освячує храм. Дивно, хто? Звісно люди! Значить громада не перейшла, просто відкололася якась її частина. Відкололася, але не перейшла, так буде правильно.
Більш того, відкололися в своїй більшості ( наголошую - в більшості) ті, хто до храму майже ніколи не ходив. Про таких кажуть – не знає в яку сторону відкриваються двері. Як результат порожні храми, та проблеми з їх утриманням.
А за православну Бущу , щиро радію. Миру Вам, рясних Божих благословінь та щира подяка за вірність матері Церкві.
ПС: Як було в Бущі – в першому коментарі під дописом.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.