Отношение к Крестному ходу со стороны полиции и СМИ изменилось
Крестный ход в Киеве. Фото: Facebook
Фотографии грандиозного собрания верных распространяются по всему миру.
И, естественно, все, кто имеет глаза смеются над полицейской сводкой, что вышло 50 000 человек. Но пусть будет уже так. В прошлые разы им разрешали озвучивать число 25 тыс. и 10 тысяч… Как никак, а уже выросли показатели.
Не о том речь.
Все заметили другое. Полиция изменила свое отношение к Крестному ходу. Стали мягче себя вести. Не относились к народу, как к врагам, не устраивали проверки паспортов и обшаривание сумок. Более того, даже воду раздавали бесплатно крестоходцам!!!
А куда, спрашивается, девались радикалы - нацисты? Мы уже так к ним привыкли, как к антуражу Великого Крестного хода! Ведь именно эти тявкающие моськи дополняли всегда молитвенный подвиг верующих людей, подчеркивая их величие в стоянии. Команду не дали? Денег не заплатили?
И украинские СМИ как-то были не активны в травле Крестного хода и святой Церкви...
На это хочется задать простой, но модный теперь вопрос: А ЧТО, ТАК МОЖНО БЫЛО?
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади