Про заклик Епифанія до Блаженнішого Онуфрія

Епіфаній Думенко. Фото: Фокус

І це тим більше несподівано, що ще недавно Думенко тримався зовсім іншої позиції.

У травні 2023 року він заявив, що «не бачить сенсу» об'єднуватися із «колаборантами, які ненавидять все українське».

Тоді ж він назвав священство та вірян УПЦ «паразитами», вигнання яких із їхніх святинь залежить лише від «рішучості влади».

Трохи пізніше Думенко повідомив, що якщо й прийме когось із «русмирівських» єпископів чи священників, то це відбудеться лише через покаяння.

Що змінилося тепер? Та нічого не змінилося. Ризикнемо припустити, що Думенко напередодні заборони УПЦ зателефонували з Банкової і зажадали зобразити «голуба миру».

Звернемо увагу, що в досить довгому тексті про «єднання» немає жодного слова, на яких умовах воно має відбуватися. Вірніше, сказано, що ніяких умов з боку УПЦ не повинно бути.

Нагадаємо, що Собор УПЦ 2022 року як умови для діалогу з ПЦУ висунув 3 тези:

– припинення думенківцями захоплень храмів УПЦ,

- вирішення проблеми відсутності в ПЦУ канонічних хіротоній,

- визнання, що статус ПЦУ фактично є «неавтокефальним».

Як ми знаємо, через 2,5 роки після Собору жодна з умов Епіфанієм не виконана. А, наприклад, захоплення лише багаторазово посилилися.

У нинішньому документі Думенко пафосно заявив, що для нього відмова від захоплень та виконання двох інших пунктів рівносильні відмові від Бога.

Про що це все говорить?

Ніякої процедури «єднання» немає і не передбачається. Заява Думенка – це «страховка», спроба влади та ПЦУ показати себе напередодні заборони УПЦ «миротворцями». Щоб увесь світ побачив – мовляв, ми хотіли з ними «по-хорошому».

Ну а хто не захотів з власної волі «об'єднуватися» з ПЦУ – нехай нарікають самі на себе.

Читайте також