Керівний принцип Шарікова
Кадр з к/ф «Собаче серце»
Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.
Сьогодні народні депутати України ухвалили закон 8371, яким мають намір заборонити Українську Православну Церкву.
При цьому ніхто з них, можливо, навіть не задумався про історичні паралелі, тому що 20 серпня 1918 року радянська влада ухвалила декрет про відміну приватної власності, по суті не лише позбавивши громадян права на цю власність, а й оголосивши право держави її забирати.
Закон 8371 з тієї ж категорії: держава вирішила, що вона може забирати власність – Церкви, ченців, віруючих...
Виходить, що слова Шарікова «взяти та поділити» залишаються для більшості політиків керівним принципом і сьогодні.
І, певно, саме з цієї причини «Собаче серце» заборонено в Україні: депутати впізнають у безсмертному творі Булгакова самих себе.
Читайте також
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.
ДЕСС: мусульман від ТСН захищаємо, УПЦ – не помічаємо
Влада кидається захищати жменю мусульман, що належать до інших національностей, але демонстративно не помічає цькування мільйонів православних українців.
Стало відомо, як ПЦУ використовує захоплені храми
У Корсунь-Шевченківському захоплений у УПЦ храм Спаса Нерукотворного члени ПЦУ використовують як склад одягу.
Чому злодій, який крав у ЗСУ, може вийти з СІЗО, а владика Арсеній – ні?
Злодій, який крав їжу у солдатів у воєнний час, має право вийти на свободу, а у архієрея, який годував у Лаврі сотні знедолених біженців, такого права немає.
«В СРСР не існує переслідуваних за релігійні переконання»
Одним з найганебніших явищ у житті нинішньої релігійної спільноти України стала співучасть у виправданні розправи над УПЦ.