Вчені розповіли про забуті сліди монахів на Афоні

Пустельна обитель в гірських лісах Капсали на Афоні. Фото: facebook.com/shumylo

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило здійснює експедицію забутими слідами ченців з України XVIII - XIX століть на Афоні. Про хід експедиції вчений розповідає на своїй сторінці в Facebook.

Історик досліджує найвіддаленіші місця афонського поселення Капсала, де досі серед гірських лісів безліч старовинних келій і калив, в яких подвизаються відлюдники.

«Саме в цю пустельну місцевість в 1746 році, коли вперше прибув на Афон, спочатку відправився наш видатний земляк прп. Паїсій Величковський, адже тут вже тоді подвизалося чимало вихідців з України. Тут були українські келії і в XIX столітті», – повідомив він.

В пошуках слідів давнього українського чернецтва Сергій Шумило відвідав пустинну обитель «Аксіон Естін» («Достойно є»), з якою пов'язаний переказ про чудесне явлення Архангела Гавриїла і де з'явилася найшанованіша чудотворна афонська ікона Божої Матері. Історик розповів, що після перенесення образу в протатський храм Афону в Карієсі, стародавню обитель на Капсалі призабули.

«Зараз у цій обителі подвизаються грецькі ченці. Але мало хто знає навіть на Афоні, що колись ця видатна святогірська пустельна обитель була тісно пов'язана з вихідцями з України )) Зокрема, виходець з козацького шляхетського роду з Катеринославщини ієросхимонах Йосиф у 1841 р. власними силами відновив та відбудував цю знамениту келію, яка тривалий час стояла занедбаною та напівзруйнованою...», – розповів Сергій Шумило і опублікував фото ікони преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських, яка досі зберігається в келії.

На Капсалі вчений виявив і інші сліди присутності монахів з України. Так, в гірських лісах, він знайшов келію свт. Димитрія (Туптала), яку в XIX столітті заснував колишній козак з Катеринославщини отець Симеон (Сахно). До ХХ століття обитель занепала і була покинута, поки у ній недавно не оселився румунський монах-відлюдник.

Потім Сергій Шумило відвідав Миколаївську келію, яка колись була «російською». Поспілкувавшись з грецьким відлюдником старцем Аліпієм, який зараз там трудиться, учений дізнався, що недалеко звідси в XIX столітті були й інші келійні обителі, де були українські ченці з Черкаської, Чернігівської областей, з Бессарабії та інших регіонів.

Він зазначив, що раніше в цій святогірській місцевості жили чимало вихідців з України, але зараз в основному це греки і румуни.

Надалі вчений планує зробити путівник по колишніх українських пустельних обителях Капсали з описом їхньої історії і подвижників.

Раніше СПЖ писала, що вчені України і Грузії будуть спільно досліджувати спадщину Афону.

Читайте також

Ви змушуєте нас порушувати присягу – клірик УПЦ про мобілізацію священників

Протоієрей Василій Балан записав звернення у зв'язку з насильницькою мобілізацією священників.