Релігієзнавець: У ПЦУ можна переводити не лише парафії, а й монастирі УПЦ

Свято-Тихвінський жіночий монастир м. Дніпра. Фото: УПЦ

Ухвалення нового закону № 3894 спрощує процедуру переведення релігійних організацій Української Православної Церкви до ПЦУ, включаючи монастирі. Про це розповів Андрій Смирнов, лобіст ПЦУ та позаштатний експерт Державної служби з етнополітики та свободи совісті, в інтерв'ю виданню «Тексти».

«Жодних проблем для того, щоб перейти, немає, бо є відповідна законодавча база, а новий закон навіть спрощує ці процедури. Крім того, якщо раніше монастирі не мали можливості змінювати канонічну підлеглість, то тепер навіть вони можуть перейти до ПЦУ, ухваливши рішення на своїх загальних зборах. Проте є деякі несприятливі фактори, що впливають на перехід».

Ключовою перешкодою для переходу релігійних організацій до ПЦУ Смирнов бачить проблему із так званим членством у них. «Держава не може визначати, хто є членом тієї чи іншої парафії, сама громада повинна мати цей реєстр», – наголосив він. Проте не всі парафії УПЦ ведуть такі реєстри, що створює труднощі у визначенні, хто має право голосувати на зборах.

«Одні кажуть, що повинна голосувати вся сільська громада, бо територіальний критерій має значення. Інші ж вважають, що право голосу мають лише постійні парафіяни, яких визнає настоятель», – пояснив Смирнов. Особливо складно визначити членство у містах, де більше людей відвідують церкви нерегулярно. Смирнов нарікає, що УПЦ часто використовує цю прогалину для оскарження переходів у суді, хоча суди, як правило, підтримують рішення громади.

«Було б добре, якби парафії мали затверджені списки парафіян, це спростило б перехід. Але тут є небезпека використання цих списків для блокування переходів. Так, священник може скласти список із наближеного до себе оточення – родичів, старост, хористів тощо – і заявити, що саме ці люди є членами громади», – додав релігієзнавець.

Як повідомляла СПЖ, норвезька організація Forum 18 розкритикувала український закон 3894.

Читайте також