За 31 год священства я уже несколько раз встречал «конец света»
Без паники. Фото: LB
Утро понедельника, «по умолчанию», разбор электронной почты во всех трех «ящиках» и, как всегда, не обходится без представителей из фирмы «Спасайся, кто может!»
За 31 год священства я уже несколько раз встречал «конец света», получал те самые паспорта и ИНН, которые, как говорилось, убьют душу к Миллениуму; мне обещали, что штрих-коды погубят Церковь и меня в том числе, к 2010 году; указывали поддерживать Диомида, Романова и попа «чудотворца» в красном подрясники из Болгара, как там его.... Обещали все камни гнева на мою лысую голову, что остаюсь с своим приходом в Церкви, а не в очередной страшилке. Нынче, естественно, требуют вознести проклятия всем вакцинам от COVID 19.
Как видите, жив, имею здоровье, в соответствии с грехами и годами, в меру упитан и у меня даже война прошедшая через нас и грохочущая рядом по день нынешний, не вызывает и не вызовет желание поддаться провокаторам от Православия орущим на многочисленных страницах интернета "Спасайся кто может! Последние времена".
Дорогие мои апостасийники! Окститесь! Проснитесь утром, лоб перекрестите, скажите «Слава Тебе, показавшему мне Свет» и радуйтесь новому дню собственной жизни, который дан для дел любви и спасения.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.