Орудие поругания превращает Бог в образ свободы Христе Иисусе
С Праздником Воздвижения Животворящего Креста Господня!
Страшное орудие казни было избранно древними людьми при подсказке врага рода человеческого, не желавшего спасение человечеству, ибо сказано: «Проклят всяк висяй на древе» (Второзаконие, гл.21, ст.23). Надо было, чтобы Слово Божье замолчало именно на кресте.
Но, подобно тому, как в Кане Господь претворяет воду в вино, совершает Бог и чудо о кресте, когда орудие поругания превращает в красоту Церкви и образ свободы во Христе Иисусе. И Апостол теперь с властью возглашает: «Христос искупил нас от проклятия Закона. Он Сам понес проклятие вместо нас (как об этом и сказано: «Проклят каждый, кто повешен на дереве»)» (Послание к Галатам 3:13)
Много страданий в мире, множество скорбей. Но Единый взял на Себя тяжесть вины каждого из нас. И теперь эти беды перестали быть бессмысленными. Потому что впереди нас Христос с Крестом. А мы призваны следовать за Ним, чтобы в этом пути избавляться горести и обретать свободу. Таков путь в Царство Небесное. Со святым Крестом. Его же чтим ныне, созерцая через него и Славное Христово Воскресение!
С Праздником Воздвижения Животворящего Креста Господня!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади