Закон 3894 має ряд проблем у сфері верховенства права, – експерт
Дмитро Вовк. Фото: Фейсбук Dmytro Vovk
Дмитро Вовк, кандидат юридичних наук і директор Центру дослідження верховенства права і релігії, висловився про новий закон, спрямований на заборону чи обмеження діяльності Української Православної Церкви, як про документ, що суперечить стандартним свободам віросповідання, повідомляє Укрінформ.
На його думку, закон ухвалено на тлі консенсусу серед українців щодо необхідності заборони УПЦ у рамках захисту національної безпеки та концепції «духовної незалежності». Однак Вовк зазначає, що цей закон орієнтований на внутрішню українську аудиторію і є частиною ширшої кампанії щодо усунення зв'язків із Росією.
Головна проблема закону, як зазначає Вовк, полягає в тому, що він не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини, які забороняють ліквідацію релігійних організацій виключно на підставі їхніх канонічних зв'язків. Заборона можлива лише у разі доведеної протиправної поведінки організації. Держава має надати докази системних порушень, а не окремих випадків правопорушень, вчинених деякими членами.
Експерт зауважив, що на сьогоднішній день українські суди винесли близько 50 вироків щодо священників УПЦ, більшість із яких стосуються поширення мови ненависті або виправдання російської агресії, проте цих випадків недостатньо для виправдання повної заборони. Експерт наголошує, що ліквідація УПЦ, що налічує майже 8000 громад і 10000 священників, буде непропорційним заходом. Держава має карати окремих правопорушників, але не всю організацію.
Крім того, закон містить проблемні положення щодо верховенства права, наприклад, спрощену процедуру судової ліквідації релігійних громад.
«У разі ліквідації УПЦ суттєво зміниться релігійний ландшафт України. Утворення єдиної Православної церкви, якщо це відбудеться, може посилити тиск на релігійні меншини, який тією чи іншою мірою присутній в усіх країнах з православною більшістю, і який Україна уникала завдяки розколу і конкуренції всередині Православної церкви», – зазначив він.
Директор Центру дослідження верховенства права і релігії підкреслив, що вже тепер також очевидно, що закон є своєрідним сигналом для місцевої влади та громадських активістів, що громади УПЦ фактично вже заборонені, та посилює конфлікти у релігійному середовищі. Він вважає, що ці конфлікти також можуть бути суттєвим викликом для держави.
Як повідомляла СПЖ, політолог Костянтин Бондаренко впевнений, що віряни УПЦ переживуть гоніння, як це вже було в історії.
Читайте також
Суд відклав засідання у справі Верхньої лаври
Наступне засідання з питання допуску братії Києво-Печерського монастиря УПЦ до храмів Верхньої лаври відбудеться 12 березня 2026 року.
У Чернігові засудили на 5 років свідка Єгови за самовільне залишення частини
Козелецький районний суд Чернігівської області визнав чоловіка винним у самовільному залишенні військової частини та призначив п'ять років позбавлення волі.
ДЕСС ініціювала судовий позов про ліквідацію Корецького монастиря
Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті домагається ліквідації Троїцького Корецького монастиря УПЦ.
Блаженніший Онуфрій звершив литію за загиблими воїнами
У четверту річницю повномасштабної війни Предстоятель УПЦ очолив заупокійне богослужіння та благословив загальноцерковні молитви про мир і захисників України.
У Софії Зеленський помолився з іудеями, мусульманами, католиками, ПЦУ та УГКЦ
На заході в Софії Київській шейх Ахмед Тамім попросив у Аллаха «перемоги над ворогом заради Мухаммада, Ісуса та Мойсея».
Громада УПЦ в Німеччині перейшла до Константинопольського Патріархату
Священники УПЦ в Ерфурті аргументували рішення про перехід до Константинопольської Церкви тим, що Німеччина нібито є канонічною територією Фанара.