Удивительные масштабы религиозного строительства в Украине
Храм в г. Первомайском
Масштабы религиозного строительства в Украине за последние тридцать лет всё-таки удивительны. Вот храм в неизвестном мне до вчерашнего дня городе Первомайском Харьковской области (29 тыс. по официальным данным). Прямо на трассу проходящую через город выходит вот такой новострой, который в РФ не в каждом областном центре сыщешь.
Кстати, в Украине популярен тезис о том, что «московские попы украли» у украинцев их исторические храмы. То что по факту подавляющее большинство храмов (во всяком случае на Левобережной и Южной Украине - новострой (сделанный по инициативе духовенства - выходцев с Западной Украины), не вспоминается. А в Лозовой, например, после большевиков не сохранилось вообще ни одного храмового здания. Последний храм РПЦ (переделанный из синагоги) взорвали аж в 1970-е (по словам местного священника).
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.