Коли весь час забуваєш, що ти не політик
Епіфаній Думенко. Фото: korrespondent.net
Начебто нейтральні нешкідливі слова, але в ситуації, коли в Тбілісі йде силове протистояння влади з активістами, які позиціонують себе «проєвропейцями», слова Думенка виглядають очевидним закликом підтримати одну зі сторін, підтримати «грузинський Майдан».
Цікаво, що ці слова різко контрастують із заявою Грузинської Церкви, яка не лише не підтримала якусь із сторін конфлікту, а й закликала всіх до миру та взаєморозуміння в ім'я християнської любові. І тут складно не помітити, що звернення Грузинського Патріархату – це позиція Церкви, що об'єднує, а слова Думенка – не архієрея, але політика, оскільки покликані лише посилити поділи.
Причому політика іноземного.
Читайте також
Про чвари навколо заборони Кохановської
Гнівно викриваючи одне одного, ми відходимо від головного, чому вчить Христос, – від любові.
Про Блаженнішого Онуфрія
Священнослужитель має вести людину до Бога. І не обхідними шляхами через служіння державі, нації чи екології, а найпрямішою і найкоротшою дорогою – дорогою Євангелія.
Чому ВРЦіРО має перейменуватися на «Держслужбу у справах релігій»
Вже кілька років Всеукраїнська рада церков носить неактуальну назву.
Відібраний орден Зеленського: якими мають бути герої для українців?
В останні роки українська влада прагне представити членів ОУН-УПА героями для всіх українців.