Коли весь час забуваєш, що ти не політик
Епіфаній Думенко. Фото: korrespondent.net
Начебто нейтральні нешкідливі слова, але в ситуації, коли в Тбілісі йде силове протистояння влади з активістами, які позиціонують себе «проєвропейцями», слова Думенка виглядають очевидним закликом підтримати одну зі сторін, підтримати «грузинський Майдан».
Цікаво, що ці слова різко контрастують із заявою Грузинської Церкви, яка не лише не підтримала якусь із сторін конфлікту, а й закликала всіх до миру та взаєморозуміння в ім'я християнської любові. І тут складно не помітити, що звернення Грузинського Патріархату – це позиція Церкви, що об'єднує, а слова Думенка – не архієрея, але політика, оскільки покликані лише посилити поділи.
Причому політика іноземного.
Читайте також
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.