Чому нас ділять на вакцинованих та невакцинаованих?
Відчуття, що нас хтось спеціально накручує, а ми це ковтаємо. Фото: eadaily.com
Ну, чому в нас так? Рівне. Заходжу з сином в кав’ярню, роблю замовлення. В мене запитують чи вакцинований, якщо так, то можна залишатися, ні – замовлення дадуть з собою!X
В маршрутці, в школі, в магазині одна мова: чи вакцинований, дія підтягнула не підтягнула. Вакциновані дивляться з подивом на невакцинованих і навпаки. Йде поділ суспільства на правильних і неправильних, безпечних і небезпечних для суспільства людей, доходить до абсурду – сварок, зла і ненависті.
Вчора розмовляв з товаришем, він в Турції, каже такого там немає, життя у звичайному режимі, лише з масками …
Відчуття, що нас хтось спеціально накручує, а ми це ковтаємо і відволікаємося від справжніх проблем сьогодення.
Господь сказав, щоб ми любили один одного.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.