Старець Гавриїл (Ургебадзе): «Людина без любові – глечик без дна»
Старець Гавриїл (Ургебадзе). Фото: з відкритих джерел
Старець Гавриїл (Ургебадзе) – живе свідчення того, що Господь не залишає нашу землю. Його шанують у всіх Православних Церквах, а на батьківщині його з пошаною звуть мама Габріелі.
Про святість й праведність отця Гавриїла свідчить велика кількість людей, що відвідали старця за життя його і мали можливість скуштувати від нього благодать. Почерпнемо ж і ми з бездонного колодязя мудрості, любові і смиренності цього чудового грузинського святого.
Творець всього знає, що людина немічна, не може не грішити, тому він запитає за непокаяння в гріхах більше, ніж за самі гріхи.
* * *
Людина без любові – як глечик без дна.
* * *
Немає на землі людини, яка могла би повністю пояснити, що таке любов. На землі ти це так і не зрозумієш.
* * *
Всякий, хто намагається зробити добро ближньому, приносить користь, в першу чергу самому собі, а потім іншим. Наші гріхи і слабкості покриває наша доброта.
* * *
Коли не можеш вирішити питання і не знаєш, що робити, – довірся Промислу Божому і не думай більше про це.
* * *
Кожна народжена людина є нашим ближнім, і навіть один стакан води, протягнутий ближньому, не пропаде.
* * *
Поганих людей не існує. Я таких людей не зустрічав.
* * *
Деякі кажуть, що людська любов – це безглуздо. Це велика помилка. Любов тільки тоді є безплідною і марною, коли вона виключає з себе любов до Бога і не прагне до Нього.
* * *
Добрий не той, хто робить добро, а той, хто не може створити зло.
* * *
Якщо не впадеш – покаяння не пізнаєш. Я сам великий грішник і тому шкодую грішних.
* * *
Вище за всі закони і канони стоїть любов.
* * *
Доброта відкриє вам двері Раю, смирення введе в нього, а любов допоможе побачити Бога. Тільки в справжній любові можна побачити Бога, бо Бог є Любов.
* * *
Доброта, зроблена зі страхом і вірою в Бога, більше, ніж доброта, зроблена без віри, тільки за рахунок людської натури.
* * *
Під час поминок або просто в ім'я покійного нагодувати людей – це велика благодать.
* * *
Коли твориш добро – на один щабель піднімаєшся, а коли грішиш – опускаєшся. Все наше життя – такий рух.
* * *
Господь тільки тоді слухає ваші молитви, коли ви їх самі чуєте і розумієте.
* * *
Віра – це океан. Не запливайте дуже глибоко, інакше акули вас проковтнуть. Живіть своєю мірою і ходіть царським шляхом.
Читайте також
Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа
Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.
Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу
Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.
Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода
Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.
Святий, якого «скасували»: перша зустріч з Нектарієм Егінським
Його вигнали з ганьбою, позбавили роботи та засобів до існування. Чому найбільш гнаний єпископ XX століття – найкращий співрозмовник для українського християнина.
Бог з нашою групою крові: Чому Різдво — це не просто день народження
Ми думаємо, що Він прийшов дати нам правила, а Він прийшов дати нам Своє життя. Розбираємо догмат про Обоження: як Різдво зробило нас генетичними родичами Творця.
Різдво в аду: чому Бог народився не в палаці, а в хліві
Ми звикли до солодкої казки, але Бог народився в бруді та холоді. Як знайти світло, коли навколо темрява і смерть? Це свято не для ситих, а для тих, хто хоче вижити.