Старець Гавриїл (Ургебадзе): «Людина без любові – глечик без дна»
Старець Гавриїл (Ургебадзе). Фото: з відкритих джерел
Старець Гавриїл (Ургебадзе) – живе свідчення того, що Господь не залишає нашу землю. Його шанують у всіх Православних Церквах, а на батьківщині його з пошаною звуть мама Габріелі.
Про святість й праведність отця Гавриїла свідчить велика кількість людей, що відвідали старця за життя його і мали можливість скуштувати від нього благодать. Почерпнемо ж і ми з бездонного колодязя мудрості, любові і смиренності цього чудового грузинського святого.
Творець всього знає, що людина немічна, не може не грішити, тому він запитає за непокаяння в гріхах більше, ніж за самі гріхи.
* * *
Людина без любові – як глечик без дна.
* * *
Немає на землі людини, яка могла би повністю пояснити, що таке любов. На землі ти це так і не зрозумієш.
* * *
Всякий, хто намагається зробити добро ближньому, приносить користь, в першу чергу самому собі, а потім іншим. Наші гріхи і слабкості покриває наша доброта.
* * *
Коли не можеш вирішити питання і не знаєш, що робити, – довірся Промислу Божому і не думай більше про це.
* * *
Кожна народжена людина є нашим ближнім, і навіть один стакан води, протягнутий ближньому, не пропаде.
* * *
Поганих людей не існує. Я таких людей не зустрічав.
* * *
Деякі кажуть, що людська любов – це безглуздо. Це велика помилка. Любов тільки тоді є безплідною і марною, коли вона виключає з себе любов до Бога і не прагне до Нього.
* * *
Добрий не той, хто робить добро, а той, хто не може створити зло.
* * *
Якщо не впадеш – покаяння не пізнаєш. Я сам великий грішник і тому шкодую грішних.
* * *
Вище за всі закони і канони стоїть любов.
* * *
Доброта відкриє вам двері Раю, смирення введе в нього, а любов допоможе побачити Бога. Тільки в справжній любові можна побачити Бога, бо Бог є Любов.
* * *
Доброта, зроблена зі страхом і вірою в Бога, більше, ніж доброта, зроблена без віри, тільки за рахунок людської натури.
* * *
Під час поминок або просто в ім'я покійного нагодувати людей – це велика благодать.
* * *
Коли твориш добро – на один щабель піднімаєшся, а коли грішиш – опускаєшся. Все наше життя – такий рух.
* * *
Господь тільки тоді слухає ваші молитви, коли ви їх самі чуєте і розумієте.
* * *
Віра – це океан. Не запливайте дуже глибоко, інакше акули вас проковтнуть. Живіть своєю мірою і ходіть царським шляхом.
Читайте також
Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал
Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.
Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання
В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.
Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії
Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.
Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії
Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.
Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким
Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.
Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років
У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?