Доповідь ООН: Україна не довела законність заборони УПЦ
Штаб-квартира ООН у Женеві. Фото: iStock/SanderStock
Україна не змогла обґрунтувати потреби та пропорційності заходів, спрямованих на розпуск релігійних організацій, включаючи Українську Православну Церкву. Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) від 31 грудня щодо ситуації в Україні за період із вересня по листопад 2024 року.
У доповіді зазначають, що 23 вересня 2024 року в Україні набули чинності поправки до закону про релігійні організації, які викликали стурбованість УВКПЛ. У документі сказано, що цей закон посилається на «національну (або суспільну) безпеку» як основу обмеження свободи релігії чи переконань. Однак, як наголошують в ООН, «ні Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП), ні Європейська конвенція про права людини не включають національну безпеку до допустимих підстав для таких обмежень».
Поправки запроваджують значні обмеження, включаючи заборону діяльності іноземних релігійних організацій, що базуються в державах, відповідальних за збройну агресію проти України, а також їхніх українських партнерів. Зокрема документ прямо забороняє діяльність Руської Православної Церкви. «Якщо суд встановить, що українська релігійна організація пов'язана із забороненою іноземною організацією, він може ухвалити рішення про її розпуск», – йдеться у доповіді.
УВКПЛ наголошує, що розпуск релігійної організації є серйозним обмеженням, що потребує вагомих обґрунтувань. «Розпуск впливає на можливість окремих осіб сповідувати свою релігію чи переконання разом з іншими та загрожує життєздатності громади загалом», – зазначають експерти. Однак, як заявлено в документі, «Україна не продемонструвала потреби та пропорційності цього заходу, наприклад, не пояснила, чому менш обмежувальні підходи, такі як заходи, спрямовані лише на конкретних осіб, були б недостатніми».
Особливе занепокоєння викликає розмитість формулювань у поправках. Наприклад, закон передбачає розпуск організацій, якщо їх «уповноважені особи» визнані винними у злочинах, включаючи загрозу національній безпеці, або якщо вони залучені до «неодноразових фактів» поширення «пропаганди ідеології Руського миру». «Подібні розпливчасті формулювання не дають чіткого розуміння вимог закону та можуть покласти відповідальність на цілі релігійні громади за дії окремих осіб», – наголошується у доповіді.
Крім того, у документі зазначається, що поправки передбачають анулювання договорів оренди релігійних об'єктів на підставі адміністративного рішення до суду. УВКПЛ звертає увагу на те, що це може призвести до втрати доступу до історичних церковних будівель, що «особливо проблематично для громад з невеликою кількістю храмів, оскільки це обмежує свободу віросповідання та сприяє соціальній напруженості».
Як повідомляла СПЖ, глава ПЦУ Епіфаній Думенко заявив, що свобода віросповідання в Україні на високому рівні, що підтверджують соціологічні опитування.
Читайте також
Патріарх Болгарії обговорив із президентом легалізацію старостильників
Предстоятель БПЦ нагадав президенту, що на одній канонічній території не може існувати дві православні Церкви.
Чоловік, який влаштував теракт у Новому Орлеані, виявився прихильником ІДІЛ
Експерти вважають, що теракт у Новому Орлеані наголошує на необхідності посилення боротьби з поширенням екстремістських ідей в інтернеті.
ГЕСС про бронювання для священників: З УПЦ будуть проблеми
Владислав Горшков заявив, що бронювання священників УПЦ стане можливим лише якщо у релігійної громади все гаразд зі статутними документами.
У Румунії у 2025 році відсвяткують сторіччя РумПЦ
4 лютого 1925 року Синод Румунської Православної Церкви ухвалив рішення про заснування Патріархату.
Предстоятеля Церкви Албанії літаком ВПС Греції доставили до шпиталю Афін
Блаженнішого Анастасія на військовому літаку доправили до афінської лікарні «Євангелізмос».
Ті, хто незадоволений менорами у центрі Києва, працюють на Росію – рабин
Реувен Асман переконаний, що іудейські менори формують імідж України як демократичної держави.