У російській мові актуалізують правила написання слів, пов'язаних з Церквою

Правила російської мови збираються оновити. Фото: stileex.xyz

У Росії збираються оновити правила орфографії російської мови, в тому числі назв, пов'язаних із релігією. Відповідний проект Міністерства освіти, нові правила та пояснювальну записку опублікували на порталі проектів нормативних правових актів.

Як зазначили в Міносвіти, зараз російська мова спирається на «Правила російської орфографії та пунктуації», затверджені ще в 1956 році, тобто більше 60 років тому, і за цей час у формулюваннях правил виявився ряд істотних пропусків і неточностей. Крім того, відбулися зміни, що розхитують правила правопису, з'явилися нові слова, типи слів, конструкції, написання яких існуючими правилами не регламентовано і тому відчуває коливання».

Зведення нових правил, більш повних і відповідних сучасному стану російської мови, буде доопрацьовуватися до кінця 2021 року.

Правила написання назв, що належать до релігії, представлені з урахуванням «традиційних способів подання окремих груп назв, що склалися в церковно-релігійних і релігійно-філософських текстах».

Так, з великої літери рекомендується писати:

• слово Бог як назву єдиної верховної істоти (в монотеїстичних релігіях), імена Бога в різних релігіях (Ісус Христос, Єгова, Яхве, Перун і т. д.), власні імена засновників релігій (Будда, Заратустра), апостолів, пророків, святих. Але: слово бог у формі множини, а також у значенні одного з безлічі богів або в переносному значенні пишеться з малої (боги Олімпу, бог Аполлон, бог війни);
• слово Трійця, імена Божі осіб Святої Трійці (Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий), слово Богородиця, а також усі слова, що вживаються замість слів Бог і Богородиця (Господь, Творець, Цариця Небесна тощо);
• прикметники, утворені від слів Бог, Господь (благодать Божа, Божий храм, Господня воля, Божественна літургія). Але: в переносному значенні (напр. божественний в значенні «чудовий») і в стійких сполученнях (божий одуванчик) – з малої;
• слова, що позначають найважливіші для християнської традиції поняття і вживаються у значенні власних імен, наприклад: Слово (На початку було Слово), Небо і Небеса, Хрест Господній, Страшний суд, Святі Дари, Святі Тайни, Святий Дух (Але: святим духом – «невідомо яким чином»);
• перше слово і власні імена в назвах релігійних свят (Пасха Христова, Різдво, Усікновення глави Іоанна Предтечі, Ільїн день, Прощена неділя, Вселенська батьківська субота, Курбан-байрам, Рамазан, Навруз, Ханука, Шаббат і ін);
• назви постів і тижнів (седмиць), а також окремих днів, що належать до цих періодів (Великий піст, Петрів піст, Страсний тиждень, Чистий понеділок, Страсна п'ятниця, Тиждень Всіх Святих і т. д.) і народні назви деяких днів і періодів, пов'язаних із церковним календарем (Масляна, Масляний тиждень, Сирна седмиця, Святки, Яблуневий Спас);
• назви культових книг (Біблія, Святе Письмо, Євангеліє, П'ятикнижжя, Старий Завіт, Новий Завіт, Псалтир, Коран, Тора, Талмуд, Веди) і пам'яток писемності (Остромирове Євангеліє, Острозька Біблія). Але: в переносному сенсі такі слова, як біблія («головна книга для кого-небудь»), євангеліє («правила, що служать керівництвом для чиїх-небудь дій, поведінки; книга, що містить такі правила»), талмуд, пишуться з малої. Так само і слово псалтир у значенні «збірник псалмів для читання вголос».

У назвах конфесій з великої літери рекомендується писати тільки перше слово (Євангелічно-лютеранська церква, Українська греко-католицька церква, Вірменська апостольська церква. Римсько-католицька церква). Таке ж правило поширюється і на назви вищих органів церковної влади (Всесвітня рада церков, Вселенський собор, Священний синод). Усічені однослівні назви пишуться з великої (Собор, Синод).

Прописні букви вживаються в повних офіційних найменуваннях вищих церковних посадових осіб (Патріарх Московський і всієї Русі, Місцеблюститель Патріаршого престолу, Вселенський Константинопольський Патріарх, Верховний Патріарх-Католикос всіх вірмен, Папа Римський і т. д.). Але: в неофіційних текстах найменування цих осіб, зазвичай неповні, – пишуться з малої (благословення патріарха Олексія, резиденція папи). Найменування інших церковних звань і посад також пишуться з малої (митрополит Волоколамський, архієпископ, кардинал, архімандрит, архієрей, єпископ, ігумен, диякон, протодиякон)

У назвах релігійних споруд (монастирів, храмів і т. д.), ікон з великої пишуться усі слова, крім родових найменувань (церква, храм, собор, лавра, монастир, семінарія, ікона, образ, мечеть) і службових слів (Казанський собор, собор Паризької Богоматері, собор Святого Петра, Києво-Печерська лавра, храм Зачаття Праведної Анни, храм Всіх Святих, ікона Донської Божої Матері, образ Знамення Божої Матері, Московська соборна мечеть).

Назви церковних служб і їх частин пишуться з малої літери (літургія, вечірня, утреня, меса, хресний хід, всеношна, повечір'я).

Раніше СПЖ писала, що ієрарх УПЦ прокоментував ініціативу секретаря РНБО про перехід на латиницю.

Читайте також