Церква - це не стіни, які можна захопити чи переоформити

Церковь это не здание, а люди

Центральний храм у с. Веселинівка до 2007 року належав канонічній Церкві.

Зараз тут ПЦУ. Ви знаєте, як це відбувається в нашій країні.

А маленька спільнота вірних УПЦ молиться у старенькій будівлі.

Сьогодні разом із нами у храмі було близько 15 душ. Три священика, півчі і парафіяни.

Заходячи на церковне подвір'я, я сказав жіночкам, які викладали квітами доріжку: "Гарно! Але ж архієрея наче не буде сьогодні!".

На це одна жінка відповіла:

"Ми, отче, Богородицю так зустрічаємо".

Справжня велич людини лежить саме у таких словах і в такій вірі.

Церква - це не стіни, які можна захопити чи переоформити.

Церква - це люди.

Цілком непривичний погляд на біль потрапив до доктора Пола Бренда.

Бо коли чую, як про Церкву сьогодні говорять деякі люди, які себе вважають православними, — ловлю себе на думці, що, мабуть, у мене інше Євангеліє.

Трохи загальних думок про майбутнє Православ'я в Україні.

Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?

Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!

Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!