Кандидат у президенти Польщі: Не бачу Україну в ЄС через «Волинську різанину»

Кароль Навроцький у телепрограмі «Гість подій». Фото: polsatnews
Голова Інституту національної пам'яті Польщі та кандидат у президенти країни від партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький заявив в ефірі Polsat News, що не бачить поки що Україну членом Європейського Союзу чи НАТО. Свою позицію він пояснив невирішеним питанням із ексгумацією жертв «Волинської різанини», передає «Європейська правда».
«Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі – ні в Європейському Союзі, ні в НАТО – доки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів», – заявив він.
Навроцький одночасно наголосив, що поляки підтримували та продовжують підтримувати українців.
На його думку, домовленість про ексгумацію, досягнута між главою МЗС Польщі Радославом Сікорським і главою українського МЗС Андрієм Сибігою, була «непотрібним трюком голови польської дипломатії», а все питання було «запроваджено у внутрішню кампанію», коли Сікорський боровся з Рафалом Тшасковим для участі у президентських виборах.
«Ми в Інституті національної пам'яті вже пережили з десяток потенційних проривів у цьому питанні, тому для мене ентузіазм голови польської дипломатії був передчасним.
Хочу чітко заявити, що Інститут національної пам'яті (...) може підтримати зусилля уряду щодо ексгумації на Волині. Тут польська справа для нас набагато важливіша. Хотілося б прориву, але його поки що немає», – пояснив голова Інституту національної пам'яті Польщі.
Навроцький уточнив, що як президент Республіки Польща «дасть зрозуміти українській стороні, що наші фінансові зусилля, зусилля громадян, військові зусилля, які допомогли Україні, хотіли б зустріти партнерські відносини з української сторони та можливість поховати наших жінок і дітей».
Як писала СПЖ, раніше голова Інституту національної пам'яті Польщі вже наголошував на тому, що не можна стати частиною європейської цивілізації, не поважаючи смерть і не дозволяючи ховати 120 тис. осіб.
Читайте також
Буковинські віруючі привезли гуманітарну допомогу для жителів Херсонщини
З Чернівецької єпархії УПЦ доставили продукти харчування до Свято-Духівського собору Херсона.
Патріарх Шіо розповів, як християнство вплинуло на ідентичність Грузії
Католикос-Патріарх Шіо III назвав християнство основою національної самобутності грузинів і закликав берегти родину та традиційні цінності.
Україна повинна мати свою віру: у «Євросолідарності» озвучили умови миру
У партії Порошенка назвали питання церковної політики суверенітетом країни та заявили про неприпустимість компромісів у цій сфері.
В Україні через війну постраждали 432 храми УПЦ, - звіт
За даними проєкту «Релігія у вогні», в Україні внаслідок військових дій постраждали або знищені 807 культових споруд.
Чиновник ДЕСС назвав кількість заброньованих священнослужителів в Україні
Представник ДЕСС зазначив, що реальна кількість заброньованих суттєво нижча за кількість визнаних критично важливими структур.
Кабмін зберіг чинні ціни на газ для релігійних організацій
Кабмін зафіксував вартість газу для релігійних організацій до кінця опалювального сезону у 2027 році.