Про борців зі «старим стилем»
Освячення води в Єрусалимській Церкві. Фото: rusdm
Але, що особливо примітно, вони пройшли в Константинопольському Патріархаті. Нехай не так масово, проте. Після богослужінь єпископи, священники та віряни йшли до моря, кидали хрест та освячували води.
І ніхто з них не говорив про «війну дат», не заявляв, що Водохреща 19 числа – «московське» тощо.
І це нормально. Нехай тепер Церкви живуть за різними календарями, але це не привід ворогувати, ображати, цькувати не таких, як ти.
На жаль, ми, українці, живемо в умовах постійного пресингу з боку політиків і «правильних» християн, яким малоцікавий зміст того чи іншого свята. Їм важливо «перемогти внутрішнього ворога», хай навіть цього ворога вигадали вони самі. Ти маєш молитися «правильною» мовою, у «правильній» конфесії», а тепер ще й у «правильну» дату. Якщо ні – у спокої тебе не залишать.
І можна цьому обурюватись, але навряд чи варто. Насправді, це бідні люди, у яких немає всередині миру, а є свербіж. Вони змушені постійно боротися з кимось, когось перемагати. І якщо раптом «закінчаться» християни УПЦ, вони будуть боротися та перемагати один одного. Інакше вони просто не можуть.
Тому не треба сердитися на них. Треба шкодувати і молитися за них.
Читайте також
Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?
На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.
Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія
На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».
Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?
Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.
Куди поїхав цирк? Він був іще вчора
На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.
Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці
Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.
Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?
У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.