СПЖ направив звернення міжнародним правозахисникам про блокування сайту

СПЖ звертається за міжнародною допомогою. Фото: СПЖ

У січні 2025 року юристи СПЖ направили низці міжнародних правозахисних організацій повідомлення про порушення в Україні права на свободу слова шляхом блокування сайту «Спілка православних журналістів», а також інших українських видань, які висвітлюють життя Української Православної Церкви.

У документі докладно викладено українські та міжнародні закони, які порушили представники української влади.

Публікуємо документ повністю.

У липні 2024 року на території ЄС зареєстровано компанію «TEAM OF THE ORTHODOX JOURNALISTS (TOJ) LTD».

Основною діяльністю цієї компанії є публікація на своєму сайті в мережі Інтернет журналістських статей, які висвітлюють діяльність Української Православної Церкви.

Зокрема, у статтях порушуються питання захисту прав віруючих вільно сповідувати релігію, безперешкодно відправляти релігійні культи та ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Також висвітлюються проблеми порушення в Україні прав віруючих Української Православної Церкви, такі як насильницькі захоплення храмів представниками інших релігійних конфесій та радикалами, бездіяльність правоохоронних органів у зв'язку із скоєними щодо віруючих злочинами.

Сайт компанії «TEAM OF THE ORTHODOX JOURNALISTS (TOJ) LTD» є популярним серед багатьох читачів, які проживають на території України.
Водночас державними органами України встановлюються непропорційні обмеження для свободи релігії та переконань.

Зокрема, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій постачальниками електронних телекомунікаційних послуг 12.09.2024 видав розпорядження № 769/2574 про обмеження (блокування) доступу в Україні до доменів https://spzh.live/ru/ та https://spzh .live/ua/, якими користується Компанія.

Надалі було видано аналогічні розпорядження від 15.11.2024 № 920/2725 та від 10.01.2025 № 10/2811 про обмеження (блокування) доступу в Україні до доменів https://spzh.life/ru/ та https://spzh. eu, якими користується Компанія.

Підставою для таких дій є утиск Української православної церкви та переслідування православних журналістів. У цьому контексті зазначимо, що, окрім «TEAM OF THE ORTHODOX JOURNALISTS (TOJ) LTD», в Україні заблоковано офіційний сайт Української Православної Церкви, а також інших ресурсів, які висвітлюють життя УПЦ. Зокрема, Dialog.tut, Pravlife, Raskolam.net.

Таке довільне втручання у журналістську діяльність суперечить як національному законодавству України, так і міжнародному праву.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово чи іншим способом – на свій вибір.

Відповідно до статті 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичного, економічного та ідеологічного різноманіття. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензуру заборонено.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про медіа» діяльність у сфері медіа ґрунтується на засадах свободи вираження поглядів та переконань, свободи поширення, обміну та отримання інформації, свободи діяльності суб'єктів у сфері медіа, у тому числі вільного визначення змісту інформації, свободи господарської діяльності у сфері медіа, гарантованості права на інформацію, відкритості та доступності інформації, достовірності та повноти інформації, правомірності отримання, використання, розповсюдження, зберігання та захисту інформації, захищеності особистості від втручання у її особисте та сімейне життя. Цензура забороняється. Не допускається незаконне втручання у діяльність суб'єктів у сфері медіа з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, політичних партій, власників відповідних суб'єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду та віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно відправляти одноосібно чи колективно релігійні культи та ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Відповідно до статті 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх переконань, отримувати та передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади та незалежно від кордонів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа Фатуллаєва проти Азербайджану), у справах про втручання у право на свободу вираження поглядів необхідно визначити, чи було таке втручання необхідним у демократичному суспільстві.

Суд повинен визначити, чи були причини, наведені національною владою для виправдання втручання, «відповідними та достатніми» і чи був прийнятий захід «пропорційним до переслідуваних законних цілей». Роблячи це, суд повинен переконатися, що національні органи влади, спираючись на прийнятну оцінку відповідних фактів, застосували стандарти, які відповідають принципам, втіленим у статті 10 Конвенції (справа Шові та інші проти Франції).

Як випливає з практики Європейського суду з прав людини (Фатуллаєв проти Азербайджану, Хендісайд проти Сполученого Королівства), з урахуванням пункту 2 статті 10 Конвенції, свобода вираження поглядів застосовується не лише до «інформації» чи «ідей», які сприймаються прихильно або вважаються невинними або байдужими, але й до тих, які ображають, шокують чи турбують державу чи будь-який сектор населення. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та широкого кругозору, без яких не існує «демократичного суспільства».
У демократичному суспільстві важливо, щоб дебати з питань, які мають суспільний інтерес, могли відбуватися вільно (Фатуллаєв проти Азербайджану).

Суд також повинен виявляти максимальну обережність, якщо вжиті заходи чи санкції, накладені національною владою, є такими, що перешкоджають пресі брати участь в обговоренні питань, що викликають законне суспільне занепокоєння (Фатуллаєв проти Азербайджану).
Має місце порушення права на свободу вираження поглядів, коли журналістам забороняють висвітлювати питання, що становлять спільний інтерес (рішення у справі Махмудов та Агазаде).

Межі допустимої критики є більш широкими щодо уряду, ніж приватного громадянина або навіть політика. У демократичній системі дії чи бездіяльність уряду повинні підлягати пильній перевірці не лише законодавчої та судової влади, а й громадської думки. Крім того, домінуюча позиція, яку займає уряд, змушує його виявляти стриманість у вданні до кримінальної відповідальності навіть у відповідь на невиправдані нападки та критику своїх супротивників, особливо якщо доступні інші кошти (справа Інкалу проти Туреччини).

У преамбулі до Декларації Комітету міністрів Ради Європи з прав людини та верховенства права в інформаційному суспільстві визнається, що обмежений або відсутній доступ до інформаційних та комунікаційних технологій може позбавити людей можливості повною мірою здійснювати свої права людини.

У першому розділі Декларації зазначено, що свобода вираження думок, інформації та спілкування повинна дотримуватися як у цифровому, так і нецифровому середовищі, і не повинна піддаватися обмеженням.

У преамбулі Декларації про свободу спілкування в Інтернеті, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 28.05.2023, зазначено, що попередній контроль спілкування в Інтернеті, незалежно від кордонів, має залишатися винятком, і що необхідно усунути перешкоди для індивідуального доступу до Інтернету.

Декларація передбачає, що державні органи не повинні шляхом заходів спільного блокування та фільтрації позбавляти суспільство доступу до інформації в Інтернеті незалежно від кордонів.

У Рекомендації 2008/2160(INI), прийнятій Європейським парламентом 26.03.2009, прямо зазначено, що держави мають докладати зусиль для створення електронної демократії на основі повного доступу до Інтернету. Тому парламент рекомендував державам-членам засудити нав'язану урядом цензуру контенту, який можна шукати на Інтернет-сайтах, і закликав їх забезпечити, щоб свобода вираження думок не зазнавала довільних обмежень з боку держави, і уникати будь-яких законодавчих чи адміністративних заходів, які могли б мати обмежуючий вплив на всі аспекти свободи слова.

Комітет ООН з прав людини у своєму Загальному зауваженні № 34 до статті 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначив, що неприпустимо забороняти сайту або системі поширення інформації публікувати матеріали на тій підставі, що вони можуть містити критику уряду чи політичної соціальної системи, яку підтримує уряд. .

У зв'язку з викладеним просимо вжити відповідних заходів у межах Вашої компетенції для відновлення порушених прав.

Лист відправлений: Верховному комісару ООН з прав людини, Представництву ОБСЄ з питань свободи слова, Amnesty International, Human Rights Watch, Human Rights House Foundation, Freedom House, The Netherlands Helsinki Committee, International Bar Association, The American Society of International Law, ARTICLE 19, The International Federation of Journalists (IFJ), Access Now, Committee to Protect Journalists, International Media Support, International Partnership for Human Rights, PEN International, Reporters without Borders, IFEX International Freedom of Expression Exchange, International Center for Journalists, The Electronic Frontier Foundation, The European Federation of Journalists (EFJ), Free Press Unlimited, The International Press Institute (IPI), Advox (project of Global Voices), The Independent Journalism Center (IJC), Index on Censorship, The World Association of News Publishers, SOCIEDAD INTERAMERICANA DE PRENSA, Open Media, U.S. Commission on International Religious Freedom, World Council of Churches, The International Association for Religious Freedom, International Christian Concern, Open Doors, The Christian Institute, ADF International, Christian Solidarity Worldwide, In Defense of Christians, Religious Freedom Institute.

💳Номера карт збору на юридичну допомогу СПЖ

Монобанк 4441 1111 2797 9692

Приват банк 5168 7521 3340 5277

🔗 Банка збору Монобанка

🔗 Банка збору Приватбанка

🔗 Для донатів у євро:

Раніше СПЖ писала, що подає позов проти СБУ за незаконне блокування сайту.

Читайте також