Если Господа помнить, всюду замечаешь следы Господа твоего
Интересно, если переосмыслить некоторые лозунги атеистических времен, как лозунги, краденые у христианства. Иначе, кстати, и бывает. вся смысловая база человечества, после Пришествия Спасителя, родом из Евангелия.
Пионерский клич "Будь готов! Всегда готов!", как писал о. Августин, можно понять, как призыв к готовнисти встретить Господа во втором Пришествии. "Миру мир", это из ектении: О мире всего мира Господу помолимся. "Кто не работает, пусть не ест" - Павловы слова.
"Свобода, Равенсво и Братство" французы целиком украли из Евангелия, ибо оно ни о чем более не говорит, как о равенстве перед Богом, братстве при наличии общего Отца и о духовной свободе. "К свободе призваны вы, братья"
Если на то пошло, то и мушкетерский клич: Один за всех и все за одного! - говорит о Христе. Он один вкусил смерть за всех, и все должны жить теперь для Него одного, умершего и воскресшего. И "Повесть о натсоящем человеке" вполне подходит не столько к повести о Маресьеве (хотя он достоин удивления), а к Евангелию. Вот уж поистине Повесть о Настоящем Человеке. В общем, если Господа помнить, всюду заметишь следы Господа твоего.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади