Скромність Бога або непомітне Різдво
Рождество Христово
Цього року в ці передріздвяні і вже різдвяні дні, читаючи і слухаючи священні тексти, які розповідають про народження Христа Спасителя, звернув увагу на наступну просту деталь - Бог народився непомітно для зовнішнього світу, світу людей. Людство, окрім декількох пастухів і самого Святого Сімейства, і не знало про це.
Це вже пізніше, майже через два роки після народження Спасителя, прийшли волхви зі Сходу і стали питати, де народжений Цар Іудейський, бо бачили зірку на Сході. Христос народився - зірка з’явилася - волхви побачили - пішли поклонитися. Це саме тоді дізнався про народження Спасителя і схвилювався весь Єрусалим.
Саме тому Ірод тоді й повелів вбити всіх дітей від 2 років і нижче по часу з’явлення зірки. Хоч в Євангелії ці події описуються одна за одною, але між ними пройшов час.
Таким чином, Бог явився в цей світ непомітно, тихо, скромно, смиренно.
Наш Непомітний, Скромний і Смиренний Бог …
Так само непомітно Бог і змінює цей світ - кожен день, в серці кожної віруючої людини.
І нам - людям слід міняти цей світ також непомітно, починаючи з власного серця, кожен день. В цьому й цінність кожного Божого дня. А коли приходить свято, коли приходить якийсь великий день, то він лише проявляє все те, що раніше робилося непомітно, але постійно.
А тому, всіх вас, браття і сестри, друзі, сердечно вітаючи з непомітним Різдвом нашого Бога - Господа Ісуса Христа, хочу побажати, щоб в серці і в житті кожного з нас спочатку непомітно, а потім все більш явно проявлявся образ нашого Скромного і Смиреного Бога Ісуса Христа!
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.