Скромність Бога або непомітне Різдво
Рождество Христово
Цього року в ці передріздвяні і вже різдвяні дні, читаючи і слухаючи священні тексти, які розповідають про народження Христа Спасителя, звернув увагу на наступну просту деталь - Бог народився непомітно для зовнішнього світу, світу людей. Людство, окрім декількох пастухів і самого Святого Сімейства, і не знало про це.
Це вже пізніше, майже через два роки після народження Спасителя, прийшли волхви зі Сходу і стали питати, де народжений Цар Іудейський, бо бачили зірку на Сході. Христос народився - зірка з’явилася - волхви побачили - пішли поклонитися. Це саме тоді дізнався про народження Спасителя і схвилювався весь Єрусалим.
Саме тому Ірод тоді й повелів вбити всіх дітей від 2 років і нижче по часу з’явлення зірки. Хоч в Євангелії ці події описуються одна за одною, але між ними пройшов час.
Таким чином, Бог явився в цей світ непомітно, тихо, скромно, смиренно.
Наш Непомітний, Скромний і Смиренний Бог …
Так само непомітно Бог і змінює цей світ - кожен день, в серці кожної віруючої людини.
І нам - людям слід міняти цей світ також непомітно, починаючи з власного серця, кожен день. В цьому й цінність кожного Божого дня. А коли приходить свято, коли приходить якийсь великий день, то він лише проявляє все те, що раніше робилося непомітно, але постійно.
А тому, всіх вас, браття і сестри, друзі, сердечно вітаючи з непомітним Різдвом нашого Бога - Господа Ісуса Христа, хочу побажати, щоб в серці і в житті кожного з нас спочатку непомітно, а потім все більш явно проявлявся образ нашого Скромного і Смиреного Бога Ісуса Христа!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади