Поки батюшка на місці, то й люди спокійні і знають, що все буде добре

Авдеевка. Фото: Факты

В той час місто майже щодня обстрілювали – там люди постійно в таких умовах живуть. Я спілкувався з нашим священником, настоятелем храму Святої Марії Магдалини, отцем Андрієм і у нас був такий діалог:

– «Отче, може б Ви хоч би на тиждень виїхали відпочити від всього цього кудись далі, на територію України?

– Не можу.

– Чому?

– Я не можу залишити людей і парафію. Тут люди один за одним дивляться і якщо вони дізнаються, що якась помітна у місті людина (юрист, лікар, священник) виїжджає, то почнуть думати, що вона щось більше знає, тому й втікає, і зроблять це також. А тому, поки батюшка на місці, то й люди спокійні і знають, що все буде добре, навіть попри обстріли».

Таким чином, люди спостерігають за тим, як поводить себе священник. Тому на нашій парафії, крім багатьох сказаних проповідей та слів, я своєю поведінкою намагався і намагаюся дати людям відчуття спокою і впевненості, а також найголовніше – відчуття Бога. Тому що, як вчить Святе Письмо: «Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим. 8:31).

 

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади