Христианину полезно спрашивать совета

Недавно я публиковал заметку о том, что хорошо советоваться с родителями. Но на самом деле вообще полезно спрашивать совета. Не только у родителей. В книге Притч об этом много говорится как о пути мудрого человека: «Путь глупого прямой в его глазах, но кто слушает совета, тот мудр» (Притч. 12:15), «без совета предприятия расстроятся, а при множестве советников они состоятся» (Притч. 15:22), «слушайся совета и принимай обличение, чтобы сделаться тебе мудрым» (Притч. 19:20). Все это чуждо для гордых людей, которые считают, что их унизит, если они спросят совета, да и вообще «зачем советоваться, если мне и так все ясно?»

Многие люди считают, что советоваться надо тогда, когда оказался в затруднении и не знаешь, как правильно поступить. Но, как правило, человек совершает ошибки не тогда, когда сомневается, а тогда, когда он абсолютно уверен, что знает, как надо поступить. И у него такое ощущение: «Тут же все понятно, зачем вообще советоваться!» Делает все по-своему, а потом уже видит горькие плоды своей ошибки.

Так что советоваться для христианина очень полезно, и это хорошее лекарство от гордости. Гордый человек убежден: «Я сам знаю лучше, потому не нуждаюсь ни в чьих советах». Смиренный же человек не стыдится советоваться.

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.