Не тільки дім, але й вулиця, можливо, стояла молитвами цього праведника
Дідусь щодня читав Євангеліє. Фото: Facebook
Колись я прийшов освятити будинок. Старенький дідусь, який жив там з молодшими нащадками та їх дітьми покликав мене. Він жив у великому будинку, але займав таку малесеньку кімнатку, як ванна кімната у малосімейках. Будинок його стоїть дуже далеко від храму, добиратися довго, але він відвідував служби регулярно. Родина в нього як родина: сходити на роботу, поїсти, соцмережі, гаджети, щось нове прикупити, кудись з’їздити відпочити. Я почав молитву. Нікому вона не треба, окрім цього дідуся. Розговорилися з господарями, вони кажуть, що дідусь старенький, нічого не допомагає. Я кажу: дідусь – то, можливо, єдиний з вас, хто робить найважливішу справу. Він бо щодня читав Євангеліє. Не кажу вже про Псалтир і молитовне правило. То хто справжню роботу робив? Не тільки їхній дім, але й ціла вулиця, можливо, стояла лише молитвами цього праведника. Лише тому, що одна людина звершувала єдино правильний, але багатьом незрозумілий та самотній шлях.
Читайте також
Я, мабуть, не те Євангеліє читаю…
Бо коли чую, як про Церкву сьогодні говорять деякі люди, які себе вважають православними, — ловлю себе на думці, що, мабуть, у мене інше Євангеліє.
Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!
Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?
Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни
Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!
Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!
Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!