Не тільки дім, але й вулиця, можливо, стояла молитвами цього праведника
Дідусь щодня читав Євангеліє. Фото: Facebook
Колись я прийшов освятити будинок. Старенький дідусь, який жив там з молодшими нащадками та їх дітьми покликав мене. Він жив у великому будинку, але займав таку малесеньку кімнатку, як ванна кімната у малосімейках. Будинок його стоїть дуже далеко від храму, добиратися довго, але він відвідував служби регулярно. Родина в нього як родина: сходити на роботу, поїсти, соцмережі, гаджети, щось нове прикупити, кудись з’їздити відпочити. Я почав молитву. Нікому вона не треба, окрім цього дідуся. Розговорилися з господарями, вони кажуть, що дідусь старенький, нічого не допомагає. Я кажу: дідусь – то, можливо, єдиний з вас, хто робить найважливішу справу. Він бо щодня читав Євангеліє. Не кажу вже про Псалтир і молитовне правило. То хто справжню роботу робив? Не тільки їхній дім, але й ціла вулиця, можливо, стояла лише молитвами цього праведника. Лише тому, що одна людина звершувала єдино правильний, але багатьом незрозумілий та самотній шлях.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.