У Белграді на Вознесіння пройшов урочистий хресний хід

Хресний хід у Белграді. Фото: СПЖ у Сербії

29 травня 2025 року в столиці Сербії відбувся урочистий Спасовданський хресний хід, який став особливо значущим завдяки присутності святих мощей – лівої руки святого Сави, першого архієпископа Сербії, привезеної з Милешевського монастиря. Про це пише СПЖ в Сербії.

Хресний хід з багатовіковою історією

Святкування Вознесіння Господнього має давнє коріння. Традиція бере початок з 1403 року, коли деспот Стефан Лазаревич переніс столицю Сербії до Белграда. Після звільнення від турецького панування в 1862 році було відновлено традицію хресного ходу, яка триває до сьогодні.

Процесію традиційно очолюють Патріарх і архієреї, духовенство, монахи різних єпархій. Цього року честь нести святий хрест була надана Ренато Грбичу – рибалці та власнику ресторану, який врятував з вод Дунаю тридцять три людини.

Символ стійкості та віри

Хресний хід пройшов від Вознесенської церкви до храму святого Сави на Врачарі, де величні дзвони сповістили про прибуття процесії. Новий маршрут, встановлений з 2021 року, дозволяє більшій кількості вірян приєднатися до вечірньої ходи.

Спасовдан для сербів – це символ воскресіння з попелу, непохитної надії та віри. Як говорить стара хоругва 1938 року: «Хто святкує хресне ім'я – воно тому й допомагає».

Пам'ять про захисників міста

Особливе значення мають молитовні зупинки хресного ходу – біля фонтану Теразіє про здоров'я жителів, біля Патріаршого палацу про мир і процвітання, і біля Вознесенської церкви про упокій душ полеглих захисників Белграда.

Белград як місто-герой отримав найвищі нагороди за мужність у війнах – Зірку Карагеоргія з мечами в 1939 році та французький орден Почесного легіону в 1924 році, який був вручений лише п'яти містам світу за винятковий героїзм.

Традиція не переривалася навіть у найважчі часи – хресний хід не зупинили ні воєнні роки 1941–1945, ні бомбардування НАТО. Єдиним винятком став 2020 рік через пандемічні обмеження, але й тоді міська слава святкувалася у вузькому колі.

Після заборони комуністичної влади в 1947 році традицію відродив у 1992 році покійний патріарх Павел, який з любов'ю і терпінням відновлював православні традиції серед белградців.

Сьогодні храм святого Сави на Врачарі, один з найбільших храмів світу, стоїть як символ православ'я та вірності сербів своїм корінням – на тому самому місці, де колись турки спалили мощі святого, намагаючись зламати сербський дух.

Раніше СПЖ писала, що Сербський Патріарх розповів, чому дав автокефалію Македонській Церкві.

Читайте також