Чим Церква не є
Фреска Христос Пантократор. Фото: відкриті джерела
Ми віримо в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську церкву. Церква у нас ОДНА, так само, як і Єдиний Бог і Його Єдинородний Син, Господь наш Ісус Христос.
ЦЕРКВА не розділяє свою єдність, не дробиться на частини, які знаходяться одна з одною в жорсткому протистоянні.
ЦЕРКВА – це не горизонтальний вимір людського буття, де земні закони домінують над духовними.
ЦЕРКВА – не аналог держави, що збігається з державними або етнічними кордонами.
ЦЕРКВА не воює сама з собою, не веде майнових спорів, не ділить своїх чад на «своїх» і «чужих», не ворогує і не судиться зі світом.
ЦЕРКВА не підпорядкована державі ні в якій мірі. Вона повністю незалежна від неї, оскільки має своїм главою тільки Господа Ісуса Христа.
ЦЕРКВА – не державний інститут влади, побудований на фінансовому та адміністративному фундаменті, зміцненому бетоном дисциплінарного контролю.
ЦЕРКВА не прагне домінувати ні над ким і ні над чим, будучи самодостатньою в Бозі і вільною в Дусі Святому.
ЦЕРКВА не носить на собі кайдани світу, будучи вільною від кайданів грошей і влади.
ЦЕРКВА – це не армійська одноманітність і казарменний порядок. ЦЕРКВА – це не мертва буква закону. У ній немає застиглої статики, тому що вічно юний Дух Святий творить у Ній все нове.
ЦЕРКВА не бореться за владу, вплив і право володіння.
ЦЕРКВА нікого не проклинає, не загрожує, не переслідує і не насильствує.
ЦЕРКВА не прикриває зло добром, не спотворює Святе Письмо заради виправдання своїх амбіцій або догоджання владі.
У ЦЕРКВІ немає адміністративного тоталітаризму, але є ієрархія святості.
У ЦЕРКВІ немає нічого від світу, що живе «в похоті плоті, похоті очей і гордості житейської» (1 Ін. 2:15-17).
Якщо щось з вищепереліченого ви побачили в житті тих людей, які виступають від імені Церкви, то знайте, що це до Церкви не має ніякого відношення.
Читайте також
Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома
Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.
Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю
Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.
Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося
Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.
Святитель Лука Кримський: як не втратити віру в Церкву через людей
Важко бачити в храмі легкодухість. Шукаємо опору в листах святителя Луки – хірурга, який вижив у засланнях, але задихався в «духовній пустелі» серед своїх.
Зламані двері: чому після Пасхи ми досі помираємо
Світ не помітив Воскресіння. Ринки працювали, а в стіні смерті в цей час з'явилися двері.
Справжня Пасха: від біології до духу і народження особистості
Чому радість Воскресіння згасає в буднях? Роздуми про те, як пережити катастрофу ветхого «я» і зробити Пасху особистою перемогою.