Чим Церква не є

Фреска Христос Пантократор. Фото: відкриті джерела

Ми віримо в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську церкву. Церква у нас ОДНА, так само, як і Єдиний Бог і Його Єдинородний Син, Господь наш Ісус Христос.

ЦЕРКВА не розділяє свою єдність, не дробиться на частини, які знаходяться одна з одною в жорсткому протистоянні.

ЦЕРКВА – це не горизонтальний вимір людського буття, де земні закони домінують над духовними.

ЦЕРКВА – не аналог держави, що збігається з державними або етнічними кордонами.

ЦЕРКВА не воює сама з собою, не веде майнових спорів, не ділить своїх чад на «своїх» і «чужих», не ворогує і не судиться зі світом.

ЦЕРКВА не підпорядкована державі ні в якій мірі. Вона повністю незалежна від неї, оскільки має своїм главою тільки Господа Ісуса Христа.

ЦЕРКВА – не державний інститут влади, побудований на фінансовому та адміністративному фундаменті, зміцненому бетоном дисциплінарного контролю.

ЦЕРКВА не прагне домінувати ні над ким і ні над чим, будучи самодостатньою в Бозі і вільною в Дусі Святому.

ЦЕРКВА не носить на собі кайдани світу, будучи вільною від кайданів грошей і влади.

ЦЕРКВА – це не армійська одноманітність і казарменний порядок. ЦЕРКВА – це не мертва буква закону. У ній немає застиглої статики, тому що вічно юний Дух Святий творить у Ній все нове.

ЦЕРКВА не бореться за владу, вплив і право володіння.

ЦЕРКВА нікого не проклинає, не загрожує, не переслідує і не насильствує.

ЦЕРКВА не прикриває зло добром, не спотворює Святе Письмо заради виправдання своїх амбіцій або догоджання владі.  

У ЦЕРКВІ немає адміністративного тоталітаризму, але є ієрархія святості.

У ЦЕРКВІ немає нічого від світу, що живе «в похоті плоті, похоті очей і гордості житейської» (1 Ін. 2:15-17).

Якщо щось з вищепереліченого ви побачили в житті тих людей, які виступають від імені Церкви, то знайте, що це до Церкви не має ніякого відношення.

Читайте також

«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника

Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.

Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло

Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.

Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?

Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.

Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору

Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.

Бог, Який біжить назустріч

​Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.

Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки

4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.