Правила, написані кров'ю: як поводитися в зоні бойових дій
Війна у місті. Фото: golos.com.ua
Прочитавши все те, що рекомендують нам на випадок війни, я вирішив написати вам свої рекомендації на цю тему. Сподіваюсь, вони вас хоч трохи заспокоять. Проте кажу відразу, що ви маєте право з ними не погодитись та навіть можете критикувати, бо висловлюю я суто свою особисту думку.
Все, що буде описано нижче – це не з прочитаних книг чи переглянутих фільмів; це виключно особистий досвід, пережитий у таких нестабільних регіонах, як Лівія, Сирія, Пакистан та ін. 52 поїздки до «Сірої зони» на Донбас також враховані.
1. Паніка, або «Залишайся, де стоїш»
Всім відомо, що головний союзник війни – паніка, а головний ворог – спокій. Війну не чекають за годину чи за день, війна завжди починається раптово.
Перша порада, яку мені давали в Лівії, звучала так: «Залишайся там (кафе, магазин, офіс, школа, церква тощо), де тебе спіткало бомбардування». Як показав досвід, і справді: ті, хто бігли, потрапляли під ракетні обстріли або перехресний вогонь, а ті, хто пересиджував – виживали.
2. Бомбосховища – не завжди безпечні
Найголовнішою порадою, яку сьогодні дають коментатори цієї теми, є тема бомбосховищ або укриттів. Але все те, що у нас називають сховищем і куди пропонують «спуститися», щоб перечекати активні фази боїв, не що інше, як смертельні пастки та потенційні братні могили.
Не знаю, які там бомбосховища на Заході, але, відвідавши далеко не одну війну, тільки в Ізраїлі я бачив те, що можна назвати укриттям.
Пам'ятаєте правило трьох: три хвилини без повітря/три дні без води/три тижні без їжі? Так от, у будь-якому укритті, в яке ви захочете спуститися, має бути автономна система кондиціювання та подачі води. Якщо у підвалі, в який ви спустилися як у сховище, немає джерела води та повітря – це потенційна пастка. У разі попадання снаряда в таке приміщення вибратися не вдасться, і на допомогу чекати не буде звідки.
Кажуть, що у Києві є справжні бомбосховища, вони інтегровані у систему метро, але нас із вами, простих людей, туди навряд чи пустять.
І повірте, коли почнеться війна, розраховувати доведеться тільки на самих себе, на свій внутрішній світ і свої знання.
Представники ООН казали нам, що найкращим укриттям для людей, які живуть у зоні бойових дій, є їхній будинок. У нас із цього приводу кажуть, що будинки та стіни лікують. Якщо свій будинок/квартиру правильно підготувати, вони стануть нам порятунком. Поради щодо укріплення дуже прості, про них напевно чули багато, наприклад, потрібно заклеїти скотчем вікна, щоб у разі удару вибуховою хвилею не порізатися уламками. Але цього, звісно, мало.
Найважливіше, як на мою думку, про що я не читав ніде: у кожній квартирі/будинку є простір між кімнатами, одразу за вхідними дверима. Десь воно більше, десь менше, але таке є скрізь. Цей простір рекомендується зробити житловим модулем, оскільки саме він знаходиться між несучіми конструкціями/стінами будинку.
Так само зміцнивши і закривши всі двері в цей простір можна повністю залишитись автономними по відношенню до зовнішнього світу, що надасть відчуття спокою передусім панікерам та дітям. Також у міжкімнатному просторі можна спокійно використовувати світло/свічки, чого категорично не можна робити в кімнатах з вікнами, які виходять на вулицю (це важливий момент!), щоб мимоволі не стати провокуючим фактором як для людини зі зброєю в руках, так і для мародерів. Простіше кажучи, в кімнатах із вікнами вночі не можна включати світло, ліхтарик, палити свічки тощо.
Переважна більшість людей, які вижили після боїв за Алеппо, Сирт, Багдад, Тріполі тощо, були ті, хто залишився у себе вдома, а не піддався загальній паніці та побіг чи спустився до непристосованого сховища.
3.«Тривожна валізка» та інші запаси
Серед рекомендацій, які нам озвучили, далеко не останнє місце займає сумка із найнеобхіднішими речами. Що хочу сказати з цього приводу я: що б ви не взяли з собою до сховища, ви завжди візьмете не все, що вам знадобиться надалі. Якщо ви залишитеся вдома, все необхідне буде під руками.
Ще важливо розуміти, що перше, що постраждає у разі початку війни, – логістика. І ось тут вже кожен розуміє сам, чого він потребує насамперед і без чого не може жити. Співробітники ООН рекомендують у разі стресових ситуацій, пов'язаних з війною, слідувати потребам свого організму. Це допоможе пережити тривожність і трохи заспокоїтись. Наприклад, якщо вам хочеться шоколаду, їжте шоколад.
Але передусім на перебої в логістиці слід звернути увагу людям, які потребують тих чи інших медичних препаратів (наприклад, інсулін або балончики для дихання). Тут запас рекомендується зробити із розрахунку на два місяці. А от їжею, що швидко псується, з маленьким терміном придатності запасатися не рекомендують, бо їсти буде хотітися мало. В основному акцент радять робити на те, що можна їсти не готуючи (консерви, горіхи, печиво і т.д.), і на те, що їдять діти.
4. Вода
Усі знають, що у великих містах вода з-під крана непридатна для пиття. Але мало хто замислюється над тим, якою буде ця вода, якщо в неї перестануть десятками тонн всипати хлорку, очищувачі та інші хімічні суміші, про які ми навіть не підозрюємо. Повірте, щоб у наших будинках була більш-менш чиста вода, мало того, щоб працювали насосні станції; якщо цю воду припинити очищати, ви навіть кран не зможете відкрити, не кажучи про те, щоб пити цю воду. Це стосується квартир, а от у сховищах з водою буде ще гірше – ще одна причина туди не спускатися.
Що рекомендується: радянська система водопостачання прораховувала можливість припинення централізованої подачі води у разі війни, у зв'язку з чим у великих містах було розроблено та впроваджено мережу автономних джерел води, де воду можна було б роздобути в пішій доступності. Цю систему ми знаємо під назвою «колонка», «бювет», «джерело» тощо, і вона добре зарекомендувала себе у Донецьку у 2014-2015.
На превеликий жаль, у Києві (не знаю, як в інших містах) багато бюветів занепали, але, як кажуть фахівці, самі свердловини залишилися, і в разі потреби їх можна легко розконсервувати і відремонтувати.
Можливо, комусь це здається фантастикою, але вода – це такі ж серйозні речі, як і повітря. І якщо у селах є колодязі, то у великих містах вода буде на вагу золота.
5. Електрика
Де б ви не вирішили перечекати активну фазу війни, скрізь будуть перебої з електрикою. Простіше кажучи, її не буде, як не буде й бензину, газу та інших енергоресурсів. На жаль, їх постачання на деякий час припинялися скрізь, де мені доводилося бувати.
Пам'ятайте, що сучасні телефони вразливі в першу чергу, оскільки більшість із них не можуть протриматися без заряджань більше доби.
Рекомендується: зібрати всі мобільні телефони, що є в будинку, зарядити їх, вийняти батареї та користуватися ними по черзі (сів один – включили інший). Так ви продовжите свою автономність і максимально довго будете на зв'язку з рідними та близькими. Також можна зарядити все, від чого можна зарядити телефон.
І допоможи нам усім Господь!
За матеріалами сторінки instagram.com.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?