Президент Естонії вдруге відхилив антицерковний закон
Президент Естонії Алар Каріс. Фото: Postimees
3 липня 2025 року на офіційному сайті Рійгікогу було опубліковано повідомлення про те, що президент Естонії знову відмовився затвердити так званий закон про церкви та парафії, який передбачає можливість примусового припинення зв'язків релігійних організацій із зарубіжними структурами.
Президент Естонії Алар Каріс не затвердив версію закону про церкви та парафії, ухвалену парламентом у квітні, вважаючи її такою, що суперечить Конституції. З урахуванням його зауважень Рійгікогу підготував нову редакцію і прийняв її у третьому читанні 18 червня. Однак і цей оновлений варіант президент відмовився проголошувати.
«Рійгікогу хоч і вніс деякі зміни в текст закону, але їх виявилося недостатньо. Закон як і раніше суперечить трьом статтям Конституції і непропорційно обмежує свободу об'єднань і віросповідання», – зазначив президент.
На думку президента, формулювання, що стосуються понять «загрози» і «зв'язків із іноземними структурами», залишаються занадто розпливчастими і можуть зачепити громади, які не становлять реальної небезпеки: «Згідно з текстом, достатньо навіть того, що хтось десятиліття тому виправдовував насильство. Таким чином, під дію закону підпадають і такі релігійні громади, заборона на зв'язки з якими явно не відповідає цілям закону», – додав він.
Алар Каріс також звернув увагу на прагнення не лише врегулювати адміністративні відносини, але й зачепити питання віровчення і релігійної практики: «У пояснювальній записці до закону прямо говориться, що окрім регулювання адміністративних відносин є бажання контролювати також церковне вчення і релігійні обряди», – підкреслив він.
Крім закону про Церкву президент Каріс також відмовився затвердити так званий закон про супербазу даних. Він вказав, що в систему планувалося включати відомості про релігійні переконання. За його словами, при роботі з такою чутливою інформацією необхідні чіткі гарантії захисту прав громадян.
Таким чином, обидва закони були повернуті в парламент для подальшого доопрацювання.
В Естонській Православній Церкві (ЕПХЦ) нагадали, що ухвалений парламентом закон, незважаючи на правки, як і раніше порушує Конституцію, обмежує свободу віросповідання і втручається у внутрішнє життя релігійних організацій. В ЕПХЦ підкреслили, що закон в першу чергу спрямований проти їхньої Церкви, оскільки передбачає відмову від зв'язків з Московським Патріархатом, а пропозиції про перехід під юрисдикцію Константинополя звучать на тлі законодавчого тиску, що виключає можливість вільного і канонічного діалогу.
Раніше СПЖ писала про те, що в Естонській Церкві висловили надію, що глава держави ухвалить зважене рішення на захист свободи віросповідання.
Читайте також
Суд відклав засідання у справі Верхньої лаври
Наступне засідання з питання допуску братії Києво-Печерського монастиря УПЦ до храмів Верхньої лаври відбудеться 12 березня 2026 року.
У Чернігові засудили на 5 років свідка Єгови за самовільне залишення частини
Козелецький районний суд Чернігівської області визнав чоловіка винним у самовільному залишенні військової частини та призначив п'ять років позбавлення волі.
ДЕСС ініціювала судовий позов про ліквідацію Корецького монастиря
Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті домагається ліквідації Троїцького Корецького монастиря УПЦ.
Блаженніший Онуфрій звершив литію за загиблими воїнами
У четверту річницю повномасштабної війни Предстоятель УПЦ очолив заупокійне богослужіння та благословив загальноцерковні молитви про мир і захисників України.
У Софії Зеленський помолився з іудеями, мусульманами, католиками, ПЦУ та УГКЦ
На заході в Софії Київській шейх Ахмед Тамім попросив у Аллаха «перемоги над ворогом заради Мухаммада, Ісуса та Мойсея».
Громада УПЦ в Німеччині перейшла до Константинопольського Патріархату
Священники УПЦ в Ерфурті аргументували рішення про перехід до Константинопольської Церкви тим, що Німеччина нібито є канонічною територією Фанара.