Візьміть приклад з УПЦ: покажіть любов до Батьківщини молитвою і ділом

Митрополит Онуфрий. Фото: УПЦ

Чому саме в ці дні, наповнені болем і стражданням, зло й неправда настільки оголені, наглі і повстають у всій потворній “красі”? До того ж ПОСЕРЕД НАС, в середині нашого суспільства. Чи зараз не час, щоб припинити розбрат, ненависть й брехню?

Я зараз про інформаційну й фізичну навалу направлену проти Української Православної Церкви.

Церква — це люди, УПЦ — це церква українського православного народу.

Всі горе-“патріоти” зараз нарешті при ділі: закидують нас фейками й погрозами, нападають на наші храми. Беру слово “патріот” в лапки, бо для мене патріот - це людина, яка гуртує народ, а не та, що знущається з ближніх, порушує права і розпалює конфлікти всередені держави.

По всій Україні, у всьому світі не знайдеться двох однакових людей, ми всі різні. Так, різні, і в цьому наша чесність один перед одним, але є точки, завдяки яким, перетинаючись, ми будуємо суспільство. Точка єднання для всіх українців — любов до Батьківщини, любов і повага до її громадян, захист, підтримка, чітка позиція.

І УПЦ продемонструвала і демонструє цю позицію. Блаженніший Митрополит Онуфрій в перший же день засудив дії Росії, назвавши війну розв’язану Путіним, — каїновим гріхом, який прийшов вбивати свого брата Авеля. Свою позицію, не тільки словами, але реальними справами показують архиєреї. Скільки людей врятовано з Маріуполя завдяки гуманітарному конвою, в якому був митрополит Лука. Скільки сотень тон гуманітарної допомоги організували й розподілили єпархії УПЦ та православні волонтери.

Який подвиг робить чернецтво у розміщенні біженців в монастирях, забезпеченням їх всім необхідним. Скільки всього кожного дня роблять священство, миряни, які стають волонтерами тут в тилу, або захищають нашу Батьківщину на передовій...

У нас в руках - тисячі живих справ на користь українців та України.

А що у вас, горе-патріоти? Що, окрім фейків та ненависті?

Прошу всіх, хто не знає де діти енергії, всіх розпалювачів ворожнечі — зупиніться! Візьміть приклад з УПЦ: покажіть любов до Батьківщини молитвою і ділом, а не диверсією проти своїх же!

Якщо вами справді рухає любов до України, а не ненависть до ближнього, почуйте мене і не робіть лиха, коли так потрібна спільна праця!

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади