Візьміть приклад з УПЦ: покажіть любов до Батьківщини молитвою і ділом
Митрополит Онуфрий. Фото: УПЦ
Чому саме в ці дні, наповнені болем і стражданням, зло й неправда настільки оголені, наглі і повстають у всій потворній “красі”? До того ж ПОСЕРЕД НАС, в середині нашого суспільства. Чи зараз не час, щоб припинити розбрат, ненависть й брехню?
Я зараз про інформаційну й фізичну навалу направлену проти Української Православної Церкви.
Церква — це люди, УПЦ — це церква українського православного народу.
Всі горе-“патріоти” зараз нарешті при ділі: закидують нас фейками й погрозами, нападають на наші храми. Беру слово “патріот” в лапки, бо для мене патріот - це людина, яка гуртує народ, а не та, що знущається з ближніх, порушує права і розпалює конфлікти всередені держави.
По всій Україні, у всьому світі не знайдеться двох однакових людей, ми всі різні. Так, різні, і в цьому наша чесність один перед одним, але є точки, завдяки яким, перетинаючись, ми будуємо суспільство. Точка єднання для всіх українців — любов до Батьківщини, любов і повага до її громадян, захист, підтримка, чітка позиція.
І УПЦ продемонструвала і демонструє цю позицію. Блаженніший Митрополит Онуфрій в перший же день засудив дії Росії, назвавши війну розв’язану Путіним, — каїновим гріхом, який прийшов вбивати свого брата Авеля. Свою позицію, не тільки словами, але реальними справами показують архиєреї. Скільки людей врятовано з Маріуполя завдяки гуманітарному конвою, в якому був митрополит Лука. Скільки сотень тон гуманітарної допомоги організували й розподілили єпархії УПЦ та православні волонтери.
Який подвиг робить чернецтво у розміщенні біженців в монастирях, забезпеченням їх всім необхідним. Скільки всього кожного дня роблять священство, миряни, які стають волонтерами тут в тилу, або захищають нашу Батьківщину на передовій...
У нас в руках - тисячі живих справ на користь українців та України.
А що у вас, горе-патріоти? Що, окрім фейків та ненависті?
Прошу всіх, хто не знає де діти енергії, всіх розпалювачів ворожнечі — зупиніться! Візьміть приклад з УПЦ: покажіть любов до Батьківщини молитвою і ділом, а не диверсією проти своїх же!
Якщо вами справді рухає любов до України, а не ненависть до ближнього, почуйте мене і не робіть лиха, коли так потрібна спільна праця!
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.