Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських

У другу неділю Великого посту Православна Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх (Антонієвих) та Далеких (Феодосієвих) печерах, повідомляє news.church.ua. 

Церква також вшановує пам'ять двох окремих Соборів преподобних Києво-Печерських отців, у Ближніх (28 вересня) та Дальніх печерах (28 серпня).

Сьогодні Церква вшановує понад двісті святих, що входять до Собору преподобних Печерських. 

На чолі Собору стоять преподобні Антоній та Феодосій Києво-Печерські – засновники чернечого життя на Русі.

В 1051 році преподобний Антоній повернувся до Києва з Афона, де прийняв чернечий постриг і оселився в печері, де раніше усамітнився в молитві митрополит Іларіон. Згодом до печери стали приходити численні відвідувачі за благословенням та духовною порадою від преподобного, а ті, хто бажав прийняти чернецтво, залишалися з ним. Так почала утворюватися Печерська обитель – третя обитель Пресвятої Богородиці, після Єрусалиму та Афону.

Засновником гуртожиткового чернецтва в Київській Русі став сподвижник преподобного Антонія Печерського преподобний Феодосій, який юнаком прийшов до нього і прийняв у його печері чернечий постриг. 

З благословення преподобного Феодосія в Печерській обителі було запроваджено монастирський устав, привезений із Константинополя. Згодом він був прийнятий у всіх наших монастирях.

У сонмі Києво-Печерських святих можна знайти всі види аскетичного подвижництва: юродство Христа заради, мовчання, самітництво, носіння вериг, посту, неспання і навіть мучеництво. 

Про подвиги Києво-Печерських святих розповідає патерик, у якому відображена лише мала частина подвигів преподобних отців. Багатьох із них, про кого не залишилося письмових свідчень, прославив Сам Бог, представивши їхні чудотворні мощі.

Київські святі були уславлені 1643 року київським митрополитом Петром (Могилою). За його дорученням протосинкел Константинопольського патріархату Мелетій Сириг уклав службу преподобним отцям Києво-Печерським та всім святим землі.

У XVIII столітті було порушено питання про загальноцерковне шанування Київських святих. Святіший правлячий Синод у 1762 році своїм указом (це рішення було підтверджено указами 1775 та 1784 років) дозволив включати у загальноцерковні Місяцеслови імена Київських святих та друкувати їм служби в місячних Мінеях.

Раніше СПЖ писала, як через 300 років після заснування Лаври у Києві з'явилися християни. 

Читайте також

Болгарія домоглася виключення патріарха Кирила із санкцій ЄС

Прем'єр Болгарії повідомив, що Євросоюз задовольнив вимогу Софії вивести предстоятеля РПЦ із 21-го пакету санкцій проти Росії.

У Чехії в колишньому костелі встановили райдужну скляну скульптуру Христа

У колишньому католицькому костелі Всекар на Плзеньщині встановили більш ніж двометрову райдужну скульптуру Ісуса Христа.

Болгарський священник засудив мовчання Церкви про вбивство ченця у Святогірську

Клірик Болгарської Церкви Владімір Дойчев назвав відсутність церковної реакції на загибель ченця Варсонофія зрадою.

Ієрархи Елладської Церкви привезли до Болгарії ковчег з Поясом Богородиці

Варненська єпархія Болгарської Церкви зустріла дві частки Чесного пояса Богородиці з грецького монастиря поблизу Волоса.

Ватикан про дипломатію щодо України: Результати незначні

У Ватикані пообіцяли продовжити дипломатичну роботу попри відсутність прогресу в припиненні війни в Україні.

У ТЦК прокоментували мобілізацію диякона собору УПЦ у Володимирі

Співробітники ТЦК заперечують застосування примусу до диякона УПЦ і стверджують, що клірик підлягав призову через відсутність бронювання.