Традиція жива: Хресні ходи в День Хрещення Русі пройшли в єпархіях УПЦ
Традиція Хресних ходів жива, незважаючи на гоніння! Фото: pravlife
28 липня 2025 року, не змінюючи багаторічної традиції, віряни Української Православної Церкви звершили святкові хресні ходи в День Хрещення Русі. Молитовні ходи з проханнями про мир в Україні та припинення кровопролитної війни пройшли як у великих містах, так і в маленьких селах.
Показово, що, незважаючи на численні погрози на адресу парафіян, триваючі захоплення храмів та жорстокі напади на захисників святинь, люди не побоялися відкрито заявити не лише про свою єдність, але й про свою вірність Богу та канонічній Церкві.
Нагадаємо, що Всеукраїнські хресні ходи в Українській Православній Церкві почали проводитися з 2016 року. Тоді близько 100 000 паломників з чудотворними іконами вирушили до Києва. Вони йшли двома колонами – зі сходу та заходу України, зі Святогірської та Почаївської Лавр. Щоб молитовно відзначити День Хрещення Русі на Володимирській гірці, віряни провели в дорозі 25 днів, щодня проходячи від 16 до 40 кілометрів. Незважаючи на спокуси та провокації, паломники досягли своєї мети, з братньою любов'ю та духовною радістю зустрівшись у колисці Православ'я на Русі.
З тих пір виникла традиція проводити подібні ходи щорічно. 27 липня на Володимирську гірку стікалися паломники з усіх єпархій на чолі з єпископатом і духовенством. Після молебню віряни на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм йшли хресним ходом до Києво-Печерської лаври з молитвою про мир у нашій країні. Потім на площі перед Успенським собором відбувалося всенічне бдіння, а вранці наступного дня – святкова Божественна літургія.
Кількість учасників урочистостей з кожним роком зростала. Так, у Всеукраїнському хресному ході 2021 року взяло участь близько 350 000 осіб. На жаль, з початком повномасштабної війни та наступноюм державною забороною на масові заходи проведення загальнонаціональних молитовних ходів у столиці було тимчасово призупинено.
Але сама традиція не перервалася. Духовенство та парафіяни продовжують організовувати хресні ходи в День Хрещення Русі в різних куточках України. Віряни моляться Богу і не втрачають надії, що незабаром вони зможуть знову зустрітися в Києві, щоб разом з братами і сестрами у Христі вшанувати пам'ять рівноапостольного князя Володимира – Хрестителя і просвітителя нашої землі.
Читайте також
Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії
Розбираємося, чому вигнання з Раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як Піст допомагає повернутися Додому.
Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії
Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.
Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким
Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.
Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років
У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?
Стрітенська свічка: світло на просвітлення народів чи магічний оберіг?
Навіщо освячувати свічки на Стрітення особливим чином і як християнська традиція перемогла давні страхи перед громом і чумою.
Зв'язок через вічність: Чому ми молимося за померлих
Вселенська батьківська субота. Ми стоїмо в храмі із записками про упокоєння і думаємо: а чи є сенс? Якщо людина померла, її доля вирішена. Чи ні?