Традиція жива: Хресні ходи в День Хрещення Русі пройшли в єпархіях УПЦ
Традиція Хресних ходів жива, незважаючи на гоніння! Фото: pravlife
28 липня 2025 року, не змінюючи багаторічної традиції, віряни Української Православної Церкви звершили святкові хресні ходи в День Хрещення Русі. Молитовні ходи з проханнями про мир в Україні та припинення кровопролитної війни пройшли як у великих містах, так і в маленьких селах.
Показово, що, незважаючи на численні погрози на адресу парафіян, триваючі захоплення храмів та жорстокі напади на захисників святинь, люди не побоялися відкрито заявити не лише про свою єдність, але й про свою вірність Богу та канонічній Церкві.
Нагадаємо, що Всеукраїнські хресні ходи в Українській Православній Церкві почали проводитися з 2016 року. Тоді близько 100 000 паломників з чудотворними іконами вирушили до Києва. Вони йшли двома колонами – зі сходу та заходу України, зі Святогірської та Почаївської Лавр. Щоб молитовно відзначити День Хрещення Русі на Володимирській гірці, віряни провели в дорозі 25 днів, щодня проходячи від 16 до 40 кілометрів. Незважаючи на спокуси та провокації, паломники досягли своєї мети, з братньою любов'ю та духовною радістю зустрівшись у колисці Православ'я на Русі.
З тих пір виникла традиція проводити подібні ходи щорічно. 27 липня на Володимирську гірку стікалися паломники з усіх єпархій на чолі з єпископатом і духовенством. Після молебню віряни на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм йшли хресним ходом до Києво-Печерської лаври з молитвою про мир у нашій країні. Потім на площі перед Успенським собором відбувалося всенічне бдіння, а вранці наступного дня – святкова Божественна літургія.
Кількість учасників урочистостей з кожним роком зростала. Так, у Всеукраїнському хресному ході 2021 року взяло участь близько 350 000 осіб. На жаль, з початком повномасштабної війни та наступноюм державною забороною на масові заходи проведення загальнонаціональних молитовних ходів у столиці було тимчасово призупинено.
Але сама традиція не перервалася. Духовенство та парафіяни продовжують організовувати хресні ходи в День Хрещення Русі в різних куточках України. Віряни моляться Богу і не втрачають надії, що незабаром вони зможуть знову зустрітися в Києві, щоб разом з братами і сестрами у Христі вшанувати пам'ять рівноапостольного князя Володимира – Хрестителя і просвітителя нашої землі.
Читайте також
Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося
Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.
Святитель Лука Кримський: як не втратити віру в Церкву через людей
Важко бачити в храмі легкодухість. Шукаємо опору в листах святителя Луки – хірурга, який вижив у засланнях, але задихався в «духовній пустелі» серед своїх.
Зламані двері: чому після Пасхи ми досі помираємо
Світ не помітив Воскресіння. Ринки працювали, а в стіні смерті в цей час з'явилися двері.
Справжня Пасха: від біології до духу і народження особистості
Чому радість Воскресіння згасає в буднях? Роздуми про те, як пережити катастрофу ветхого «я» і зробити Пасху особистою перемогою.
Тиждень відкритих воріт: чому на Пасху в храмі розмиваються стіни
Усю Світлу седмицю Царські врата розчинені. Навіть вночі. Навіть коли всередині нікого немає. Це пам'ять про те, що перешкода між Богом і людиною нарешті впала.
Будівля з тиші: коли замовкає всяка плоть
Церква закликає нас до мовчання, в якому народжується вічність. У Велику Суботу тиша стає присутністю Бога, що змінює людину зсередини.