Традиція жива: Хресні ходи в День Хрещення Русі пройшли в єпархіях УПЦ

Традиція Хресних ходів жива, незважаючи на гоніння! Фото: pravlife

28 липня 2025 року, не змінюючи багаторічної традиції, віряни Української Православної Церкви звершили святкові хресні ходи в День Хрещення Русі. Молитовні ходи з проханнями про мир в Україні та припинення кровопролитної війни пройшли як у великих містах, так і в маленьких селах.

Показово, що, незважаючи на численні погрози на адресу парафіян, триваючі захоплення храмів та жорстокі напади на захисників святинь, люди не побоялися відкрито заявити не лише про свою єдність, але й про свою вірність Богу та канонічній Церкві.

Нагадаємо, що Всеукраїнські хресні ходи в Українській Православній Церкві почали проводитися з 2016 року. Тоді близько 100 000 паломників з чудотворними іконами вирушили до Києва. Вони йшли двома колонами – зі сходу та заходу України, зі Святогірської та Почаївської Лавр. Щоб молитовно відзначити День Хрещення Русі на Володимирській гірці, віряни провели в дорозі 25 днів, щодня проходячи від 16 до 40 кілометрів. Незважаючи на спокуси та провокації, паломники досягли своєї мети, з братньою любов'ю та духовною радістю зустрівшись у колисці Православ'я на Русі.

З тих пір виникла традиція проводити подібні ходи щорічно. 27 липня на Володимирську гірку стікалися паломники з усіх єпархій на чолі з єпископатом і духовенством. Після молебню віряни на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм йшли хресним ходом до Києво-Печерської лаври з молитвою про мир у нашій країні. Потім на площі перед Успенським собором відбувалося всенічне бдіння, а вранці наступного дня – святкова Божественна літургія.

Кількість учасників урочистостей з кожним роком зростала. Так, у Всеукраїнському хресному ході 2021 року взяло участь близько 350 000 осіб. На жаль, з початком повномасштабної війни та наступноюм державною забороною на масові заходи проведення загальнонаціональних молитовних ходів у столиці було тимчасово призупинено.

Але сама традиція не перервалася. Духовенство та парафіяни продовжують організовувати хресні ходи в День Хрещення Русі в різних куточках України. Віряни моляться Богу і не втрачають надії, що незабаром вони зможуть знову зустрітися в Києві, щоб разом з братами і сестрами у Христі вшанувати пам'ять рівноапостольного князя Володимира – Хрестителя і просвітителя нашої землі.

Читайте також

Бог з нашою групою крові: Чому Різдво — це не просто день народження

Ми думаємо, що Він прийшов дати нам правила, а Він прийшов дати нам Своє життя. Розбираємо догмат про Обоження: як Різдво зробило нас генетичними родичами Творця.

Різдво в аду: чому Бог народився не в палаці, а в хліві

Ми звикли до солодкої казки, але Бог народився в бруді та холоді. Як знайти світло, коли навколо темрява і смерть? Це свято не для ситих, а для тих, хто хоче вижити.

День перед Чудом: як не проспати Різдво в кухонній метушні

Розбираємо приховані сенси Святвечора. Чому Царські часи читаються в тиші, навіщо потрібен голод перед бенкетом і де насправді запалюється Вифлеємська зірка.

Прокляття роду: як зупинити естафету болю і змінити долю

Родовід Христа – не парад героїв, а список убивць і блудниць. Ми успадковуємо страхи предків, але можемо стати фільтром, який зупинить зло.

Досьє на Бога: як пророки бачили Різдво Христове за 700 років до події

Про те, чому Старий Завіт – це не нудна передісторія, а «спойлер» до Євангелія, і як давні тексти працюють як координати для зустрічі з Творцем.

Раб зірок чи син Бога? Чому гороскоп – це в'язниця, а Промисел – це квест

1 січня нам обіцяють початок «року Коня» і розписують долю по хвилинах. Розбираємося, чому віра в долю принижує людину і як Бог перебудовує маршрут нашого життя.