Традиція жива: Хресні ходи в День Хрещення Русі пройшли в єпархіях УПЦ

Традиція Хресних ходів жива, незважаючи на гоніння! Фото: pravlife

28 липня 2025 року, не змінюючи багаторічної традиції, віряни Української Православної Церкви звершили святкові хресні ходи в День Хрещення Русі. Молитовні ходи з проханнями про мир в Україні та припинення кровопролитної війни пройшли як у великих містах, так і в маленьких селах.

Показово, що, незважаючи на численні погрози на адресу парафіян, триваючі захоплення храмів та жорстокі напади на захисників святинь, люди не побоялися відкрито заявити не лише про свою єдність, але й про свою вірність Богу та канонічній Церкві.

Нагадаємо, що Всеукраїнські хресні ходи в Українській Православній Церкві почали проводитися з 2016 року. Тоді близько 100 000 паломників з чудотворними іконами вирушили до Києва. Вони йшли двома колонами – зі сходу та заходу України, зі Святогірської та Почаївської Лавр. Щоб молитовно відзначити День Хрещення Русі на Володимирській гірці, віряни провели в дорозі 25 днів, щодня проходячи від 16 до 40 кілометрів. Незважаючи на спокуси та провокації, паломники досягли своєї мети, з братньою любов'ю та духовною радістю зустрівшись у колисці Православ'я на Русі.

З тих пір виникла традиція проводити подібні ходи щорічно. 27 липня на Володимирську гірку стікалися паломники з усіх єпархій на чолі з єпископатом і духовенством. Після молебню віряни на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм йшли хресним ходом до Києво-Печерської лаври з молитвою про мир у нашій країні. Потім на площі перед Успенським собором відбувалося всенічне бдіння, а вранці наступного дня – святкова Божественна літургія.

Кількість учасників урочистостей з кожним роком зростала. Так, у Всеукраїнському хресному ході 2021 року взяло участь близько 350 000 осіб. На жаль, з початком повномасштабної війни та наступноюм державною забороною на масові заходи проведення загальнонаціональних молитовних ходів у столиці було тимчасово призупинено.

Але сама традиція не перервалася. Духовенство та парафіяни продовжують організовувати хресні ходи в День Хрещення Русі в різних куточках України. Віряни моляться Богу і не втрачають надії, що незабаром вони зможуть знову зустрітися в Києві, щоб разом з братами і сестрами у Христі вшанувати пам'ять рівноапостольного князя Володимира – Хрестителя і просвітителя нашої землі.

Читайте також

Демон на порозі: що Каїн знав про молитву

Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.

Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування

Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.

Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші

​Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.

Жінка, яка перемогла гріх

Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.

Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму

Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».

Покаяння царя і червоний плащ Урії

Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.