Що стоїть за українсько-російським хрестоношенням у Римі?

 

У ніч на 16 квітня 2022 року в Римі відбулася хресна хода, у фіналі якої хрест понесли українка Ірина та росіянка Альбіна, які разом працюють у відділенні паліативної допомоги. В умовах фактичної російсько-української війни це викликало скандал. Чому Ватикан, незважаючи на протести українців, вирішив провести цей хресний хід, розбираємо у статті.

Спільне хрестоношення

Про те, що папа планує це дійство, стало відомо заздалегідь. Ще 12 квітня 2022 р. агентство Ватикан Ньюс повідомило, що під час традиційної хресної ходи в Римі напередодні католицького Великодня на чолі з папою римським на останньому етапі цієї ходи хрест цього року нестимуть українська та російська сім'ї. Це повідомлення спричинило цілий шквал критики з боку представників України. Того ж дня посол України у Ватикані колишній глава департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш написав на своїй сторінці у Фейсбук: «Українське посольство при Ватикані розуміє та поділяє загальне занепокоєння щодо ідеї зібрати разом українських та російських жінок, щоб нести Хрест під час П'ятничної Хресної Дороги у Колізеї. Зараз ми працюємо над питанням, намагаючись пояснити неможливість його реалізації та очікувані наслідки».

Апостольський нунцій (посол) Ватикану в Україні, архієпископ Вісвальдас Кульбокас прокоментував цю ідею двояко. З одного боку він сказав, що передав до Ватикану протести українців, а з іншого – наголосив, що молитва – це не політичний акт, що під хрест Ісуса допускаються добрі та погані, агресори та жертви. Нунцій закликав дивитися на це дійство не з політичного боку, а з молитовного: «Щоб Господь дарував нам у серці благодать прощення». Юраш, коментуючи слова нунція у своєму Фейсбуці, вважав за краще побачити лише першу сторону його заяв.

Дуже різко розкритикував ідею глава українських католиків православного обряду Святослав Шевчук. «Вважаю таку ідею несвоєчасною, двозначною і такою, що не враховує контекст військової агресії Росії проти України. Для греко-католиків України тексти та жести ХІІІ зупинки цієї Хресної дороги незрозумілі і навіть образливі» , – заявив глава УГКЦ і наголосив, що він попросив переглянути цей проект. – Сподіваюся, що моє прохання, прохання вірних нашої Церкви, прохання вірних Римо-Католицької Церкви в Україні буде почуте».

Проте папа Франциск прохання українських уніатів не почув і спільне несення хреста українкою та росіянкою не скасував. Щоправда, було змінено текст молитви, яка мала прозвучати у відповідний момент. Спочатку молитва мала бути такою: «Проголоси серед мовчання смерті та поділів і навчи нас творити мир, бути братами та сестрами, відбудувати те, що бомби хотіли б знищити». Прозвучало таке: «Перед обличчям смерті мовчання промовистіше за слова. Отже, зупинимось у молитовній тиші і нехай кожен у своєму серці помолиться за мир у всьому світі». Тобто, жодного натяку на «братів та сестер».

Як ставитися до дійства, яке ініціював папа і яке безумовно покликане продемонструвати ідею примирення українського та російського народів, які зараз перебувають у смертельному протистоянні? І як розцінювати протест проти цього із боку представників України? Протест настільки категоричний, що Святослав Шевчук наважився виступити з критикою «непогрішного» папи.

Тест на «християнскість»

Існує думка, що ворога слід прощати в тому випадку, якщо він вибачається. Ця думка має свою основу в словах Христа: «Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!» (Лк. 17:3-4). Однак Господь говорить також і про те, що ворогів потрібно любити і робити їм добро, незалежно від того, каються вони чи ні.

«Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?» (Мф. 5:43-47).

Іншими словами, Господь виставляє любов до ворогів (у нашому випадку до росіян) як лакмусовий папірець, який показує, чи є ми християнами по суті, чи ні. У цьому сенсі критики рішення Ватикану про несення хреста українською та російською жінками тест на свою «християнскість» з тріском провалили.

Про ставлення до росіян

Українському суспільству зараз намагаються нав'язати наратив, що загалом усі росіяни винні у нападі на Україну. Така думка має під собою деякі підстави. 17 березня 2022 р. Радіо Свобода опублікувало дані незалежних соцопитувань, згідно з якими 71% росіян відчуває гордість через війну з Україною. Важко сказати, наскільки достовірними є ці дані. Але навіть якщо й так – існують й інші 29%, ставлення яких до війни інше.

У будь-якому разі Україна приречена на сусідство з Росією і нам необхідно якось співіснувати один з одним. І якщо ми дозволимо тотальній ворожнечі домінувати у нашому ставленні до росіян, українцям не бачити найголовнішої перемоги – перемоги духу, перемоги вірності християнським заповідям, перемоги цивілізації над варварством, перемоги добра над злом у найширшому розумінні. Тільки за такою перемогою може бути перемога у військовому і геополітичному сенсі. Якщо на ненависть росіян до нас ми відповімо тотальною ненавистю до них – ми програли.

Що може означати рішення Ватикану

Але повернімося до спільного несення хреста українкою та росіянкою напередодні католицького Великодня. Ватикан не був би Ватиканом, якби керувався лише релігійними міркуваннями. І явна демонстрація ідеї примирення українців та росіян, тим більше на тлі категоричної незгоди українських уніатів (і не лише їх), – це прояв якихось політичних зусиль, певний меседж, посланий, як можна припустити, у бік РПЦ.

Ще однією знаковою подією стала заява папи Франциска, яку взагалі можна розцінити як антиукраїнську. 16 квітня 2022 р. в інтерв'ю телеканалу RAI він назвав расизмом той факт, що Захід фактично ділить біженців на перший та другий сорт, маючи на увазі переваги, які в Європі надали біженцям з України після початку війни. «Біженці діляться на перший і другий класи – за кольором шкіри, залежно від того, звідки він – із розвиненої чи слаборозвиненої країни. Ми расисти, і це погано» , – заявив глава Ватикану.

Все це можна розцінити як деякі реверанси у бік РПЦ у світлі можливої ​​зустрічі папи Франциска та патріарха Кирила. Цю зустріч анонсували ще до війни, у грудні 2021 р. Але на початку березня 2022 р. держсекретар Ватикану П'єтро Паролін заявив, що після нападу РФ на Україну зустріч навряд чи відбудеться. Проте вже 16 березня 2022 р. відбулася телефонна розмова між папою та Патріархом, після якої підготовка до зустрічі продовжилася.

Голова ВЗЦЗ МП митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєв) заявив: «Готується зустріч між папою та Патріархом, яка, як я сподіваюся, відбудеться протягом цього року. Це буде особиста зустріч».

Які питання можуть обговорюватися та вирішуватись на цій зустрічі? Для того, щоб зробити якісь припущення, необхідно звернутися до результатів першої зустрічі папи Франциска та Патріарха Кирила у Гавані у 2016 р. У спільній Декларації, за закликами до миру на Близькому Сході (який, природно, не настав) та засудженням уніатизму як методу об'єднання церков (уніати лише збільшили свій вплив в Україні) стояв заклик до об'єднання церков у певній перспективі.

«Усвідомлюючи численні перешкоди, які належить подолати, ми сподіваємося, що наша зустріч зробить внесок у справу досягнення тієї богозаповіданої єдності, про яку молився Христос. Нехай наша зустріч надихне християн усього світу з новою ревністю закликати Господа, молячись за повну єдність усіх Його учнів. Нехай вона – у світі, який очікує від нас не тільки слів, а й діянь – стане ознакою надії для всіх людей доброї волі», – свідчить шостий пункт Гаванської декларації.

Деякі міркування про те, що являє собою цю «богозаповідану єдність» можна прочитати у статті «Чи заповідав Христос загальну єдність?». Папа Франциск може сподіватися на позитивний для себе результат майбутньої зустрічі, оскільки фактично схваливши війну РФ проти України, Патріарх Кирил втратив значну частину свого морального авторитету в очах світової спільноти. Зустріч із понтифіком може певною мірою відновити цей авторитет, а значить Патріарх буде набагато схильніший йти на поступки Ватикану, ніж раніше.

Проте правильнішим поясненням «антиукраїнських» дій та заяв папи Франциска є не його стосунки з Патріархом Кирилом, а прагнення зайняти роль миротворця у війні РФ з Україною. Таке припущення підтверджується тим, що папа одночасно демонстрував і солідарність з Україною. А. Юраш написав на своїй фейсбук-сторінці: «Минулого тижня практично не було дня, коли б Святіший Отець чи хтось із головних ієрархів Ватиканської Курії певним чином не демонстрував свою підтримку нашій Державі у її священній боротьбі з російськими агресорами» .

22 березня 2022 р. Президент України В. Зеленський у своєму Twitter фактично закликав папу Франциска стати посередником у конфлікті в Україні. «Вітали б посередницьку роль Святого Престолу у припиненні людських страждань. Подякував за молитви за Україну та мир», – написав Президент. Йдеться швидше за все про вирішення гуманітарних питань, вирішення яких має величезне значення. При цьому українське МЗС направило повторне запрошення папі Франциску відвідати Україну. «Повторив запрошення Володимира Зеленського Його Святості відвідати Україну та принести українському народу промінь світла у ці темні часи» , – написав глава МЗС Д. Кулеба. Аналогічний лист направив до Ватикану і київський мер В. Кличко.

У Ватикані поки що говорять про малоймовірність такого візиту. Однак причинами цього виставляють питання логістики та безпеки, які є вирішуваними. Тобто візит все ж таки можливий. «Я знаю, що папа Франциск хоче зробити для нього все можливе, щоб сприяти миру, тому я точно знаю, що він оцінює, обмірковує всі можливості», – заявив апостольський нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас.

Як би там не було, але показове спільне несення хреста напередодні католицького Великодня, а також поєднання «проукраїнських» та «антиукраїнських» заяв папи Франциска свідчать про те, що він хоче показати всім, що він «над сутичкою», що має потенціал до здійсненню посередницької місії. Якщо така місія реалізовуватиметься, то вплив Ватикану в Україні суттєво зростатиме, що природно не принесе нічого доброго для Православ'я в нашій країні.

Читайте також

Дональд Трамп і Камала Харріс: принципові відмінності для християнина

Президентом США обраний Трамп. Його перемога тотальна та беззаперечна. Він і Харріс представляють не просто різні політичні сили, а різні парадигми. У чому вони полягають?

«Свинопас» і «Ферзь»: кого ПЦУ ставить за приклад?

Два роки тому Епіфаній навів приклад «єпископа» УПЦ КП, який повернувся до ПЦУ у сані «архімандрита». Тепер цей «архімандрит» потрапив у скандал. Що це означає?

Без Помпео: Початок кінця міжнародної підтримки проєкту ПЦУ?

Колишнього глави Держдепу США Майкла Помпео не буде в адміністрації нового президента США Дональда Трампа. Що це означає для ПЦу?

Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»

Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?

Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита

24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?

Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?

Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.