Ставлення до ТЦК: коли народ одностайно підтримав «московського попа»
Конфлікт у Черкасах. Фото: ТГ-канал «Труха Черкаси»
11 вересня місцеві та центральні ЗМІ повідомили про резонансний випадок у Черкасах: ТЦК намагався забрати «московського попа», але той відмахувався пакетом із сокирою і бризкав на «людоловів» з балончика.
Посил журналістів щодо священника УПЦ був звично негативним: мовляв, люди добрі, подивіться, що ці ворожі агенти творять із нашими чудовими співробітниками ТЦК.
Але в коментарях і на сайтах, і в соцмережах результат виявився несподіваним. Люди практично одностайно підтримали священника, незважаючи на приналежність до «фсбшної церкви».
Ось кілька прикладів:
• «Ось я розумію Священник з великої літери»
• «Бог священника простить! ТЦК в пекло!»
• «Правильно вчинив. Треба себе захищати»
• «Буде військовим капеланом»
• «Свята сокира!»
• «Відпустив йому гріхи»
• «Красава!»
• «Брешуть спеціально, щоб усі розлютилися на священство».
І тут одне з двох: або влада в розпалюванні ненависті до УПЦ явно не допрацьовує, або українці вже занадто явно недолюблюють ТЦК.
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.