Митрополит Митрофан розповів про участь в евакуації людей з «Азовсталі»

Митрополит Митрофан допомагає в евакуації мирних жителів із «Азовсталі». Фото: пресслужба Горлівської і Слов'янської єпархії

Митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан, який брав участь в евакуації мирних маріупольців з «Азовсталі», що проходила за підтримки ООН та Червоного Хреста, пояснив, що присутність священника в таких умовах необхідна, аби створити для людей атмосферу довіри та безпеки. Про це повідомляє сайт Горлівської і Слов'янської єпархії.

«Я вітав людей, які виходили з "Азовсталі", словами "Христос воскрес!" <…> Багато з них плакали. Їм треба було передусім сказати, що з ними все добре і війна для них уже закінчилась, переконати в тому, що тепер вони в безпеці. Тим, хто старші, треба було допомогти йти, донести чиїсь сумки», – розповів владика.

За словами архієрея, цими днями йому доводилося працювати «адвокатом Бога» – відповідати на питання, чому Господь усе це допускає. Багато людей просто раді були спілкуванню з кимось із духовенства. Вони брали благословення, жалкувалися, що Великодні свята провели у бомбосховищі, але й раділи тому, що живі.

«Якщо подібні ситуації відбуватимуться в подальшому, присутність там священнослужителя абсолютно доречна та навіть необхідна. Посмішки, доброзичливість – це було не особисто до мене звернено, люди були раді тому, що їх зустрів представник Церкви. Це створювало атмосферу довіри та безпеки: всі були впевнені, що в присутності священника навряд чи хтось дозволить собі якусь провокацію. Подолати недовіру було найважливішим завданням, бо обидві сторони мають підстави побоюватися одне одного, і в цих умовах процес евакуації будь-якої миті міг зірватися», – зазначив митрополит Митрофан.

Він розповів, що люди, які вийшли з «Азовсталі», давно не їли хліба, харчувалися лише кашами.

«Вода в них була: я їм пропонував, але вони дякували та відмовлялися. Одні були в заплеснілому одязі», – поділився враженнями ієрарх УПЦ.

Цими днями владиці вдалося взяти участь у возз'єднанні сім'ї. Батьки перебували протягом 47 днів на «Азовсталі», а їхня дитина жила в своєї хрещеної матері у передмісті Маріуполя, в селі Виноградне.

«Я пообіцяв, що після закінчення евакуації обов'язково туди навідаюсь (за адресою, де мав бути син), і якщо там є дитина, я її привезу до них, а якщо ні, то дізнаюся, де вона може бути. Тому, коли закінчилась евакуація, я поїхав у Виноградне шукати цей дім. Будинок виявився цілим, там справді жила жінка з хлопчиком років десяти. Спочатку вони нам навіть не повірили, що сім'я вижила, але потім погодилися їхати в Безіменне. Зустріч матері з сином відбулася на моїх очах. Сім'я хлопчика – мама, сестра і бабуся з дідусем – були ще в автобусі, батько якраз проходив співбесіду. Виходити з автобусів було не можна. Незважаючи на сильні емоції, ніхто не побіг назустріч рідним – спочатку запитали в озброєних людей, чи можна. Ті, звичайно, дозволили. Обіймали на радощах усіх – не лише один одного, але й нас. Це стало найяскравішим враженням того дня», – розповів митрополит Митрофан.

За словами ієрарха, участь Церкви в евакуації з «Азовсталі» – лише один із яскравих епізодів щоденної діяльності, яку здійснює духовенство УПЦ.

«Церква завжди надавала і надаватиме допомогу людям, які потрапили в складну ситуацію. Маріупольські священники активно займаються цією роботою щодня. Вони роздають гуманітарну допомогу, допомагають у пошуку родичів, беруть участь у всіх процесах – причому не за наполяганням зверху, а виходячи з християнських мотивів», – наголосив він.

Нагадаємо, митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан брав участь в організації виходу мирних жителів з території заводу «Азовсталь» 30 квітня та 1 травня.

Раніше СПЖ повідомляла, що Блаженніший Митрополит Онуфрій запропонував провести молитовну ходу віруючих УПЦ для порятунку мирних жителів Маріуполя та надання допомоги пораненим.

Читайте також