Это не чужая война, не абстрактных советов, а наших дедушек и бабушек
В ночь с 8-го на 9-е мая завершилась одна из самых больших трагедий 20 века. Фото: Facebook Артем Култенко
1945.
В ночь с 8-го на 9-е мая завершилась одна из самых больших трагедий 20 века. Огромные жертвы украинского народа измеряются миллионами. Это не чужая война, не абстрактных советов, а наших дедушек и бабушек, нашей родины.
Царствие Небесное и вечная память всем, кто потерял жизни в этой войне. Слава героям, которые противостояли нацистским захватчикам на всех фронтах.
Казалось, ценность мира после таких событий на столько высока, что никто больше никогда даже не сможет подумать о том, чтобы затеять войну...
Сегодня мы снова защищаемся. Сегодня снова льется кровь. Те немногие, кто помнят ужасы той войны в своей жизни, сейчас переживают их снова.
Даруй, Господи, нам мир и силы его сохранять для бесконечного количества поколений!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади