Суд над Церквою: історія гонінь повторюється, але віра тільки міцнішає
Завтра розпочнеться суд над Церквою Христовою.
Ті, хто це ініціював з самого верху, очевидно, мають певні геополітичні цілі. І знають, що роблять.
Поверхом нижче або безпринципні виконавці, або давно чекаючі реваншу відверті вороги УПЦ.
А ось суддям доведеться нелегко. Потрібно на глобус закону натягнути сову політичного замовлення.
Але всім їм відверто не вистачає елементарного знання історії.
Рівно сто років тому з усіх дореволюційних інститутів зруйнованої імперії зберігся тільки один. Церква.
Причому саме з Нею боролися найбільш жорстоко і нелюдяно. Розстрілами, арештами, засланнями. Всю міць прекрасно організованої радянської пропаганди.
Навіть, як і зараз, створили "червону церкву", яку тут же послужливо визнали в Константинополі і в яку марно намагалися загнати віруючих.
І нічого.
Всі ці гори трупів, ці ріки сліз марно. Церква вистояла.
Очистилася і зміцніла.
І зараз буде так само.
Так, будуть сльози і горе, будуть ще більш сильні утиски, будуть вигнання з храмів.
А результатом буде ще більш міцна віра у Христа і в Його Церкву.
А тих з гонителів, які будуть читати ці рядки, дуже прошу згадати найбільш історично близький приклад греко-католиків. Нібито повністю знищених, але миттєво відроджених при зміні влади.
Або щось давніше - імператора Костянтина Великого і Церкву, яка перетворилася при ньому з жорстоко гнаної в дійсно вселенську.
І таких історичних прикладів безліч.
Вчіть історію, дорогі мої.
І не йдіть проти рожна!
"Господь же сказав Савлу: Я Ісус, Якого ти гониш. Важко тобі йти проти рожна"
Дії апостолів 9:5
P.S. Останнім часом спілкувався з кількома парафіяльними священиками. Всі спокійні, у звичайному порядку служать Богу і людям. Нікуди, звісно, і не думають переходити. І зовсім незворушно розповідають мені, як вони вже обладнали гараж або хату чи інше приміщення на випадок вигнання з храму... Ось такі реалії.
***
На фото - 1922 рік.
Суд над митрополитом Петроградським Веніаміном.
Він і ще три людини були страчені.
56 осіб духовенства і мирян отримали різні терміни ув'язнення.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.