Що таке правова держава в уявленні "релігійних експертів"?

Ще недавно Юра систематично заявляв, що всіх без винятку єпископів УПЦ слід заарештувати і поміняти на "азовців" - в рамках обміну військовополоненими між Україною та Росією.

тепер Юра трохи "пом'якшив" вимоги і заявив, що всіх єпископів УПЦ потрібно просто взяти і депортувати з країни. далі переказ дискусії по суті; оригінал цієї публічної переписки див. на скріншотах (вибачте, що посилаюся на непристойний тг-канал "Веселий піп"; прошу не вважати це його рекламою).

заперечення від Леоніда: міжнародні договори забороняють насильно депортувати людей з тих країн, громадянами яких вони є; Конституція України (ст. 25) прямо забороняє видворяти з країни українських громадян.

Чорноморець: ряд єпископів вже були позбавлені громадянства України, тому потрібно просто позбавити громадянства всіх інших архієреїв УПЦ і потім їх видворити.

Леонід: Конституція (ст. 25) прямо забороняє позбавляти громадян України українського громадянства (моє прим.: Закон "Про громадянство України" в ст. 19 передбачає можливість "втрати" українського громадянства, але тільки в тих випадках, якщо людина сама добровільно - а не автоматично - стала громадянином іншої держави або ж добровільно пішла служити в іноземну армію).

Чорноморець: тоді всіх єпископів УПЦ потрібно засудити і поміняти на полонених (тобто повертаємося до старого плану: всіх підряд заарештовуємо, судимо, засуджуємо, обмінюємо).

Леонід: в Україні діє презумпція невинуватості, вину кожного з них потрібно довести в суді (Конституція, ст. 62).

Чорноморець: будь-кого з єпископів УПЦ можна заарештувати і засудити, потрібно тільки бажання це зробити ("при бажанні вина в суді легко доводиться"); навпаки, злочинною бездіяльністю української держави є те, що єпископат УПЦ досі на свободі. одна лише депортація всіх єпископів без арешту і суду - це м'який варіант, "гнилий гуманізм", оскільки насправді всі вони повинні бути посаджені в тюрму, засуджені, а потім обміняні на військовополонених (моє прим.: тут явне протиріччя, оскільки громадянин України, засуджений українським судом, але не позбавлений громадянства, не може бути виданий іншій країні і повинен відбувати покарання в самій Україні).

Леонід: якщо для засудження цілої групи осіб потрібно лише чиєсь "бажання" це зробити, то це означає правовий безлад. у такому разі виявляються непотрібними ні суди, ні правова система, ні конституція.

заперечення не послідувало.

+++

і ці люди виступають у ЗМІ як "релігійні експерти"...

пишуть "експертизи" для Державної служби з питань свободи совісті...

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.