Хай Бог врозумить і збереже наставника і парафіян Христових УПЦ!
Протоієрей Петра Іваничка. Фото: Facebook Онуфрій Куц
Спаси Христе Боже! Інфаркт в протоієрея Петра Іваничка, благочинного Рожищенського. Настоятеля Михайлівського храму УПЦ Рожища. Як наслідок перенесених хвилювань при відстоюванні храму від зазіхань прихильників пцу. В цьому містечку є де всім молитися. Є тут храм і ПЦУ. Отець Петро прекрасний священник, ціла епоха в житті Рожищ. Спокійний, привітний, порядний. Плакав і радів разом з громадою завжди. А тепер декому з активістів і служителів пцу він не такий. У рожищенському районі, недавно, в Щурині поховали Оксану - дружину тамтешнього священника. Як наслідок переживань при захопленні «переході» храму до пцу. Тепер в багатолітнього служителя Церкви й Українського народу інфаркт. Що далі? Хто наступний? Невже так треба чинити в час війни? Шановні люди. Чи ви владики і голови громад, священники і парафіяни, активісти і прихильники, чиновники і депутати, - схаменіться. Зупиніть це свавілля, яке не працює на єдність народу України. Президент Володимир Зеленський сказав - ми ж знаємо, що в Україні всі Церкви - українські. Це усний томос Зе. Він це сказав з приводу удару по Харківському Успенському собору УПЦ. Невже ви більше Головнокомандувача? Всі хто так чи інакше сіють ворожнечу в громаді, - ослаблюють її. Тим більш у час війни. Відповідні органи та служби, - де ваш стримуючий фактор і діяльність? І на кому тоді смерть та інфаркт, стреси та розділення взагалі та в кожному окремому випадку? Таких як отець Петро одиниці. Храм це все його життя. І хто хоче, той має де молитися. Хай Бог врозумить і збереже наставника і парафіян Христових УПЦ! За ці кілька днів похорони на Волині: Віталія Приймака з Липин - брата священника УПЦ; Андрія Яковлюка - сина священника Миколи УПЦ з Олики; є непідтверджена інформація ще про одного захисника ЗСУ, брата відомого священника УПЦ Волині... За кожну душу російські окупанти дадуть відповідь і перед Богом. А ті хто в тилу, мирно й жирно поживає, але розпалює ворожнечу і зазіхає на храми, теж і перед Господом, будуть відповідати. Вже є сумні наслідки, про які пишемо. Не з тими воюєте панове «активісти», ой не з тими! Неупереджені ЗМІ, - чому мовчите?
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.