Хай Бог врозумить і збереже наставника і парафіян Христових УПЦ!
Протоієрей Петра Іваничка. Фото: Facebook Онуфрій Куц
Спаси Христе Боже! Інфаркт в протоієрея Петра Іваничка, благочинного Рожищенського. Настоятеля Михайлівського храму УПЦ Рожища. Як наслідок перенесених хвилювань при відстоюванні храму від зазіхань прихильників пцу. В цьому містечку є де всім молитися. Є тут храм і ПЦУ. Отець Петро прекрасний священник, ціла епоха в житті Рожищ. Спокійний, привітний, порядний. Плакав і радів разом з громадою завжди. А тепер декому з активістів і служителів пцу він не такий. У рожищенському районі, недавно, в Щурині поховали Оксану - дружину тамтешнього священника. Як наслідок переживань при захопленні «переході» храму до пцу. Тепер в багатолітнього служителя Церкви й Українського народу інфаркт. Що далі? Хто наступний? Невже так треба чинити в час війни? Шановні люди. Чи ви владики і голови громад, священники і парафіяни, активісти і прихильники, чиновники і депутати, - схаменіться. Зупиніть це свавілля, яке не працює на єдність народу України. Президент Володимир Зеленський сказав - ми ж знаємо, що в Україні всі Церкви - українські. Це усний томос Зе. Він це сказав з приводу удару по Харківському Успенському собору УПЦ. Невже ви більше Головнокомандувача? Всі хто так чи інакше сіють ворожнечу в громаді, - ослаблюють її. Тим більш у час війни. Відповідні органи та служби, - де ваш стримуючий фактор і діяльність? І на кому тоді смерть та інфаркт, стреси та розділення взагалі та в кожному окремому випадку? Таких як отець Петро одиниці. Храм це все його життя. І хто хоче, той має де молитися. Хай Бог врозумить і збереже наставника і парафіян Христових УПЦ! За ці кілька днів похорони на Волині: Віталія Приймака з Липин - брата священника УПЦ; Андрія Яковлюка - сина священника Миколи УПЦ з Олики; є непідтверджена інформація ще про одного захисника ЗСУ, брата відомого священника УПЦ Волині... За кожну душу російські окупанти дадуть відповідь і перед Богом. А ті хто в тилу, мирно й жирно поживає, але розпалює ворожнечу і зазіхає на храми, теж і перед Господом, будуть відповідати. Вже є сумні наслідки, про які пишемо. Не з тими воюєте панове «активісти», ой не з тими! Неупереджені ЗМІ, - чому мовчите?
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.