Хай Бог врозумить і збереже наставника і парафіян Христових УПЦ!
Протоієрей Петра Іваничка. Фото: Facebook Онуфрій Куц
Спаси Христе Боже! Інфаркт в протоієрея Петра Іваничка, благочинного Рожищенського. Настоятеля Михайлівського храму УПЦ Рожища. Як наслідок перенесених хвилювань при відстоюванні храму від зазіхань прихильників пцу. В цьому містечку є де всім молитися. Є тут храм і ПЦУ. Отець Петро прекрасний священник, ціла епоха в житті Рожищ. Спокійний, привітний, порядний. Плакав і радів разом з громадою завжди. А тепер декому з активістів і служителів пцу він не такий. У рожищенському районі, недавно, в Щурині поховали Оксану - дружину тамтешнього священника. Як наслідок переживань при захопленні «переході» храму до пцу. Тепер в багатолітнього служителя Церкви й Українського народу інфаркт. Що далі? Хто наступний? Невже так треба чинити в час війни? Шановні люди. Чи ви владики і голови громад, священники і парафіяни, активісти і прихильники, чиновники і депутати, - схаменіться. Зупиніть це свавілля, яке не працює на єдність народу України. Президент Володимир Зеленський сказав - ми ж знаємо, що в Україні всі Церкви - українські. Це усний томос Зе. Він це сказав з приводу удару по Харківському Успенському собору УПЦ. Невже ви більше Головнокомандувача? Всі хто так чи інакше сіють ворожнечу в громаді, - ослаблюють її. Тим більш у час війни. Відповідні органи та служби, - де ваш стримуючий фактор і діяльність? І на кому тоді смерть та інфаркт, стреси та розділення взагалі та в кожному окремому випадку? Таких як отець Петро одиниці. Храм це все його життя. І хто хоче, той має де молитися. Хай Бог врозумить і збереже наставника і парафіян Христових УПЦ! За ці кілька днів похорони на Волині: Віталія Приймака з Липин - брата священника УПЦ; Андрія Яковлюка - сина священника Миколи УПЦ з Олики; є непідтверджена інформація ще про одного захисника ЗСУ, брата відомого священника УПЦ Волині... За кожну душу російські окупанти дадуть відповідь і перед Богом. А ті хто в тилу, мирно й жирно поживає, але розпалює ворожнечу і зазіхає на храми, теж і перед Господом, будуть відповідати. Вже є сумні наслідки, про які пишемо. Не з тими воюєте панове «активісти», ой не з тими! Неупереджені ЗМІ, - чому мовчите?
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади