Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
У КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКІЙ ЛАВРІ НЕВІДОМІ "ЛІДЕРИ КУЛЬТУРИ" БУДУТЬ НАВЧАТИ БАЖАЮЧИХ ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТУ.
Пам'ятаю, як рік тому представники духовенства ПЦУ проводили експериментаріум на тему "Лавра як жива система: пошук сакрального серця України". Якими тільки високими фразами там пустуючу Києво-Печерську Лавру не описували...
Посилання: https://www.facebook.com/share/16UJkwX1Gx/
Але очевидно, що "пошуки" Лаври як "сакрального серця" не зупинилися і активно тривають.
Танцювальні вистави, кулінарні шоу, зібрання "Братства" Корчинського в храмах і на території Верхньої Лаври в цих "пошуках" ми вже бачили. Різні квести для дітей зі стрільбою з лука і відливанням свинцевих куль, а також розпродаж оригінальних "лаврських" футболок і шоперів (сумок для покупок) теж. Вже були і заяви, що в Лаврі скоро відкриють цілий ряд кав'ярень і зроблять з неї тим самим приємне місце для відпочинку.
І ось тепер настав час для "унікальних освітніх програм" з проєктного менеджменту, маркетингу, цифрових трансформацій та ін.
https://www.facebook.com/share/p/1FNDWc2sDR/
Проводити в Лаврі їх буде якась "Академія лідерів культури".
Акаунт цієї "Академії лідерів культури" існує у Фейсбуці вже цілих два дні, містить зараз вже цілий один запис (анонс даного заходу) і вже має цілого одного підписника:
https://www.facebook.com/share/17QgZ23kFt/
Жодної іншої інформації про цю "Академію" в інтернеті знайти не вдалося. взагалі.
Ось воно, "Лавра як сакральне серце України"? "Маяк Неба в світі"?
(або ж просто: монахів ПЦУ в Лаврі немає, паломників і віруючих на службах немає, грошей на утримання немає. Є хіба що фантазія - і пустуючі лаврські приміщення, які можна використовувати/здавати в оренду як конференц-зали).
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.