«Спасенні благодаттю»: чому однієї віри недостатньо?

Дім спасіння зводиться з добрих справ. Фото: СПЖ

Сучасному православному християнину неминуче доводиться вступати в полеміку з протестантами. Вони поширюють свої книги та брошури неподалік від наших храмів, здійснюють місіонерські походи по квартирах, вдаються навіть до телефонної проповіді.

Дивлячись на це багатство форм євангелізації, засмучуєшся, що православне просвітництво не завжди досягає такого рівня розвитку.

Десь нам не вистачає кадрів, десь – знань, а десь – простого бажання послужити Церкві своєю проповіддю Євангелія.

Але нам є про що розповісти людям! Якщо ми прийдемо до людини хоча б з книгами Нового Завіту та тлумаченнями на них святителя Іоанна Златоуста, ми гарантовано зможемо залучити до православ'я своїх слухачів. В Євангелії ми черпаємо першоджерело Слова Божого. Апостольські послання дають нам фундаментальні знання про християнську віру. А змістовні проповіді Златоуста за допомогою образів допомагають нам застосувати євангельське вчення до конкретних життєвих ситуацій, пояснюючи його внутрішній сенс.

«Місіонерський набір»

У «місіонерському наборі» православного християнина обов'язково повинні бути євангельські та апостольські цитати з ключових питань нашої віри. У полеміці з протестантами саме їх і потрібно використовувати. Адже Священного Передання і святоотцівської традиції для протестантів не існує. Ці джерела богословських знань для них не авторитетні.

Один мій знайомий священник, який перейшов у православ'я з протестантизму, приймаючи чернецтво, зміг довести колишнім братам, що безшлюбний спосіб життя благословенний Богом нарівні з шлюбом. І доводив він це виключно цитатами з Євангелія, чим зміг переконати противників безшлюбності.

Думаю, нам також варто навчитися грамотно оперувати текстом Священного Писання. Тоді ми зможемо не тільки своїми словами, але й посилаючись на авторитетне першоджерело, довести свою правоту.

«Ви вже спасені»: помилка в розумінні

Цитати з Послання апостола Павла до Ефесян також повинні входити в наш «місіонерський набір». У ньому викладається вчення про спасіння. Апостол говорить вражаючі слова про те, що ми вже спасені благодаттю Божою, явленою нам у Христі.

Спасіння у нас часто асоціюється з явищем майбутнього часу.

Нам варто усвідомити, що спасіння людства від гріха – вже здійснений акт.

Через Розп'яття і Воскресіння Господнє людям було даровано здавна обіцяне Богом спасіння.

Це спасіння загальне, всеосяжне. Крім нього існує особисте спасіння кожної людини після її смерті. І залежить воно від міри нашого духовного вдосконалення. Якраз цей вид спасіння знаходиться поза полем зору протестантів.

Спасіння «не від діл»? Що апостол сказав віршем пізніше

Протестанти вважають, що особисте спасіння відбувається тільки через віру у спасіння загальне. Простіше кажучи, якщо ти віриш, що Христос помер за наші гріхи і воскрес заради загального спасіння, ти вже спасенний для вічності.

Протестантська доктрина ґрунтується на тому, що, увійшовши в християнську громаду через одноразове покаяння, людина отримує гарантовану путівку в Небесне Царство.

Прихильники цієї ідеї посилаються на слова апостола Павла: «Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас – Божий дар: не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2: 8–9).

Проте вони не хочуть цитувати наступний вірш, в якому говориться: «Бо ми створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог призначив нам виконувати» (Еф. 2: 10).

Дар спасіння і труд добродіяння

Добродіяння якраз і служить запорукою особистого спасіння людини. Через нього ми вчимося правильно користуватися цим даром Божим.

Мало тільки однієї віри в спокутну жертву Христа і визнання свого колишнього заблудження. Потрібно постійно зростати в добродіях.

Одними тільки філософськими роздумами в дусі Євангелія ми не зможемо підготувати душу для зустрічі з Богом.

Більше того, добродійне життя – це не тільки наш особистий вибір, але й покликання, благословенне Богом. Постараємося використовувати ці аргументи не тільки в богословських суперечках з протестантами, але й у власному духовному житті, щоб стати «світлом світу», запалюючи світильники людських душ.

Читайте також