Катарсис і теозис: два етапи спасіння в Євангелії від Марка

Очищення та обоження – два шляхи до спасіння. Фото: СПЖ

Тема Євангельського читання цього тижня – зцілення кровоточивої жінки та воскресіння дочки Іаїра. З нього ми дізнаємося про жінку, яка протягом дванадцяти років так і не змогла зцілитися від своєї хвороби. І про дванадцятирічну дочку Іаїра, яка померла, навіть не встигнувши увійти в повноту зрілості.

Число дванадцять глибоко символічне. 12 колін Ізраїлевих, 12 апостолів, 12 воріт у Небесному Єрусалимі – це число повноти, завершеності.

Це метафора, що говорить про те, що жодна людська повнота не зможе подолати прірву між нами та Джерелом Життя.

Щоб зцілитися або ожити, нам потрібно доторкнутися до Бога, і Богу потрібно доторкнутися до нас.

Крок 1. Катарсис (очищення): дотик віри

Коли кровоточива торкається краю одягу Христа («цицит» – бахроми, якщо бути точним), відбувається щось вражаюче. Христос говорить про певну таємничу силу, в грецькому перекладі – енергію, яка вийшла з Нього.

У богослов'ї Григорія Палами ця сила не є магічною субстанцією.

Це нетварна енергія Самого Бога. Краще сказати: це Сам Бог, що діє за межами Своєї Сутності.

Ми можемо бути причетні до енергій Бога, тому що Бог став людиною.

Але щоб відбулося містичне сприйняття Божественних енергій, нам потрібен орган сприйняття. І Євангельський уривок вчить нас тому, що таким органом є людська віра. Це результат синергії (спільної дії) волі людини, віри та Божественної сили.

Старець Паїсій Афонський говорив, що «кровоточива жінка була зцілена тому, що її воля зустрілася з Божественною силою. Вона зробила свій крок (дотик), а Господь дав Свою благодать (силу). Це і є синергія».

Як пише святий Іоанн Кронштадтський, віра кровоточивої жінки була дієва, а не мрійлива. Віра – не пусте почуття, а сила, яка приваблює Божественну енергію. «Якщо ти віриш, то благодать виходить з Христа і входить у тебе, як електричний струм», – пише він у щоденниках.

Крок 2. Теосис (обоження): воскресіння в тиші

Зцілення дочки Іаїра малює нам дещо іншу картину. Дівчинка померла. Вона вже не могла сама для себе нічого зробити. Точно так само мертве і наше серце, позбавлене вічного життя.

Христос, увійшовши в дім Іаїра, перш за все виганяє звідти всякий шум – плакальників, натовп, суєту, скептиків. І тільки потім Своїм Словом, тобто прямою силою абсолютної Божественної влади, воскрешає дівчинку.

Господь звертається до неї арамейською мовою: «Таліфа – куми».

«Таліфа – куми» (дівчинко, встань) – це не просто слова. Це животворяще Світло, Божественна енергія, яка може безпосередньо животворити тварний світ, воскрешаючи його з мертвих.

Ця сцена – протокол того, як Божественний Логос може оживити і наше мертве серце. Перш за все потрібно вигнати з нього всяку суєту, пристрасті та пусті думки – так само, як Христос вигнав з дому Іаїра натовп.

Він дозволив залишитися тільки трьом свідкам: Петру, Іоанну та Якову. Це три сили душі: розум, воля і почуття. Або, за іншим тлумаченням, три головні чесноти: віра, надія і любов, які стають сприймачами воскресіння.

В ісихії (тиші безмовності) і чистоті серця душа знову починає дихати, приймаючи в себе животворяще Слово Христа, яке дарує вічне життя.

Шлях від очищення до обоження

Таким чином, ця євангельська історія – не просто хроніка.

Це ілюстрація двох етапів спасіння, живий приклад практики духовного життя.

Кровоточива жінка – це шлях очищення (катарсис). Шлях зцілення від хронічної недуги гріха через дієвий дотик віри до Божественної енергії.

Дочка Іаїра – це шлях обоження (теосис). Воскресіння від смерті через Слово Христа, яке здійснюється в ісихії (внутрішньому безмовності), де душа, очищена від мирського шуму, стає сприйнятливою до Логосу.

Господь невидимо стоїть біля дверей нашого серця. Він чекає, щоб ми, подібно до кровоточивої, з вірою доторкнулися до Його благодаті, і щоб ми, подібно до Іаїра, вигнали шум світу зі свого серця, щоб почути Його животворяще Слово: «Встань!»

Читайте також