Відповідь ПЦУ на умови Собору УПЦ щодо діалогу
На Львівщині ПЦУшники проводять зустрічі з владою, щоб скоординувати знищення УПЦ. У Дрогобичі «ієрарх» Яків Макарчук влаштував раду із владою району, як їм захопити 7 громад УПЦ (один храм уже захоплено).
На офіційному (!) сайті читачам впарюють, що в храмах УПЦ «моляться за збройні сили Росії і підтримують російську навалу» (напевно, прямо на Великій ектенії), і повідомляють – мовляв, у віруючих з документами на храми та землю все гаразд (от біда), але ми щось придумаємо.
«Однак ми всі одноголосно переконані – Церкві московського патріархату – не бути. Ми разом напрацюємо шляхи, як це реалізувати», – заявив голова Дрогобицької РВА Куліняк.
Якщо підсумувати все сказане, то результат наступний: ПЦУ та влада разом думають, як їм обійти закон, щоб знищити УПЦ.
Собор УПЦ 27 травня чітко висловився щодо умов можливого діалогу з ПЦУ. Перше – припинення захоплень і примусових переведень.
А зовсім недавно митрополит Львівський Філарет заявив, що готовий до діалогу з ПЦУ у Львівській області: «Ми маємо йти до цього із чистим серцем, припинити агресію та розмовляти».
Здається, Макарчук одним махом відповів одразу всім – і Собору УПЦ, і особисто митрополиту Філарету.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади