Про що говорять священники в Почаєві?

Думки паломників у сані. Фото: СПЖ

Розкол і втручання політиків у церковне життя. Захоплення храмів і гоніння канонічної Церкви, побиття і арешти духовенства. Нарешті – війна. Які першопричини цих лих?

Ці питання вдалося задати деяким священникам УПЦ різних єпархій, які приїхали до Почаївської лаври з паломниками і розмістилися в лаврському готелі, де вдалося поспілкуватися з ними в номері для духовенства.

Протоієрей Василь: «Держава порушила Конституцію ще в 1992 році»

– Перебуваю в священному сані вже понад 30 років. І всі ці роки спостерігаю безладдя в церковному житті України. Пам'ятаю, як ми, студенти МДА, переживали розкол 1992 року, вчинений колишнім митрополитом Філаретом (Денисенко), який створив так звану УПЦ КП, не визнану у всьому православному світі.

Тоді Філарета всіляко підтримав його кум і друг – перший президент України Леонід Кравчук.

По суті, це було явне втручання в релігійне життя країни з боку держави, що порушує Конституцію України, в якій прописано, що Церква відокремлена від держави і держава від Церкви (ст. 35).

Кравчук у Верховній Раді велегласно заявив, що Харківський собор УПЦ у травні 1992 року, який обрав Предстоятелем митрополита Володимира (Сабодана), – незаконний, і що Філарет зміщений з посади також незаконно.

Тоді в ЗМІ вже почали шельмувати нашу Церкву, а Блаженніший Митрополит Володимир не міг домогтися прийому у Кравчука, поки не стало зрозуміло (і Кравчуку в тому числі), що обіцянки Філарета об'єднати УПЦ з автокефалами (УАПЦ) під егідою УПЦ КП – блеф. Кравчук з часом визнав свою помилку. Втім, досі не ясно, куди поділися кошти Компартії України, нібито переведені Кравчуком на рахунки Філарету.

Взагалі, дай Бог бідному 96-річному старцю покаяння перед відходом у світ інший… Плоди цих розділень ми пожинаємо і донині. Війна на сході країни має схожі духовні причини…

Архімандрит Веніамін: «Етнофілетизм переважив над єдністю у Христі»

– Екологічна катастрофа в Чорнобилі сталася не просто так, випадково, але за Промислом Божим, як Його попущення. Цією трагедією ніби була підведена риса 70-річчю безбожного режиму. Як сказано Спасителем в Євангелії від Луки: «Чи думаєте, що ті вісімнадцять чоловік, на яких упала вежа Силоамська і побила їх, були винніші за всіх, що живуть в Єрусалимі?» Сказав Господь, якщо не покаєтеся, то так само постраждаєте… (Лк. 13:4–5).

І що ж? Чи було всенародне покаяння? Після 1988 року почалося духовне відродження гнаної Церкви Христової.

Люди, часто колишні атеїсти, потягнулися до храмів Божих. Тисячі нових хрещень, вінчань, і що ж? Обрядовість підмінила віру…

Так і політики стали втручатися в церковне життя, національна ідея стала впроваджуватися в Церкву після розпаду Союзу в 1990 році… Слова апостола Павла про те, що «немає вже ні грека, ні юдея, ні обрізаного, ні необрізаного, ні варвара, ні скіфа, ні раба, ні вільного, але все і у всьому Христос» (Кол. 3:11), до уваги не бралися. Фраза «немає ні елліна, ні юдея» означає, що в духовній єдності віруючих у Христа немає поділу за національністю, расою, соціальним статусом чи іншими мирськими відмінностями. Це цитата з Послання апостола Павла до Колоссян, яка підкреслює ідею, що для людини, яка прийняла християнство, всі рівні, оскільки «всі ви одне у Христі Ісусі».

Велике протистояння ідеям поділу за національною ознакою чинив світлої пам'яті митрополит Володимир (Сабодан, +2014), вказуючи, що всі єдині у Христі і на заході, і на сході країни. На жаль, ідея етнофілетизму переважила… Це стосується і сьогоднішньої політичної ситуації.

Ієромонах Афанасій: «Брат ненавидить брата»

– Правильно закликає всіх до покаяння і особистого бачення своєї гріховності Блаженніший Митрополит Онуфрій. На жаль, відсоток віруючих в Україні занадто малий, до того ж віруючими називають себе і розкольники, і сектанти.

І що дивно: останніх ніхто не чіпає в країні. Лише єдина наша Соборна і Апостольська канонічна Церква оголошується поза законом і переслідується.

Про яке мирне врегулювання можна говорити, якщо брат ненавидить брата? Будь-яке лихо має духовну причину.

Протоієрей Сергій: «Будуємо храми, а про людей забуваємо»

– Ви знаєте, на мій грішний погляд, всі наші біди від нашої ж безпечності, самозаспокоєння і гонитви за матеріальними благами.

Адже як буває: будуємо і прикрашаємо золотом храми, а про бідуючий народ забуваємо.

Запитай у будь-якого священика, скільки у нього парафіян, які перебувають за межею бідності, скільки лежачих хворих, не здатних потрапити на службу, – не кожен відповість. Зате ми прекрасно знаємо, скільки коштують митри і облачення, хрести і панагії… Вибачте, звичайно, все це теж потрібно і необхідно для благоліпності, але не повинно затьмарювати і переважати над проблемами простих і немічних бідуючих людей…

«Де просто, там ангелів зі ста», – говорив преподобний Амвросій Оптинський. Будьмо простішими, смиреннішими – і до нас потягнуться люди. А розкольники відпадуть, немов сухі, неживі гілки. І настане мир, і благодать, любов і благоденство…

Читайте також