УПЦ і кінець єрмаківської епохи

Єрмак пішов, Зеленський залишився. Фото: Getty Images

Андрія Єрмака називають сірим кардиналом, який координував всі держінститути і, крім того, мав величезний вплив на Зеленського.

Сам голова ОП дуже рідко висловлювався щодо УПЦ, але його «заслуга» в переслідуванні УПЦ державою є, безумовно, дуже великою.

Ще на початку війни Єрмак, як і Зеленський, не виступав проти Церкви. Відомим є його пост у соцмережах, де Єрмак назвав «корисними ідіотами» тих, хто розпалює ненависть до УПЦ.

Але потім у владі клацнув якийсь тумблер, і вся верхівка на чолі з Зеленським обрушила на Церкву всю міць державної репресивної машини. Апофеозом цих репресій став закон про заборону УПЦ.

Напередодні його ухвалення Єрмак написав: «Церква в Україні буде позбавлена московського впливу. Коли в Україні сьогодні знаходяться ті, хто готовий захищати вплив московської церкви… то це не нормально. І це не про свободу, а про дещо інше».

У сам день голосування, 20 серпня 2024 року, Єрмак видав довгий маніпулятивний текст з критикою РПЦ, даючи зрозуміти, що УПЦ винна у всіх гріхах Руської Церкви.

Ось і вся «видима» діяльність Єрмака щодо УПЦ. Але підводна частина цього «айсберга» величезна. «Дружні прохання» до СБУ про відкриття справ щодо духовенства, облога Києво-Печерської лаври, регулярне переслідування УПЦ у підконтрольних ЗМІ, розпалюючі ворожнечу заяви від усіляких народних депутатів, використання ВСЦіРО як ручних «адвокатів» на Заході і т. д.

Звісно, рішення тут приймав президент. Але реалізовував і контролював процеси талановитий і вмілий організатор.

Тепер цей талант іде, пройшла його епоха. На черзі – наступні.

«Не ревнуй злодіям, не заздри тим, хто чинить беззаконня, бо вони, як трава, скоро будуть підкошені і, як зеленіючий злак, зів'януть» (Пс. 36:1-2).

Читайте також