Паїсій Святогорець: «Світ горить! Ви це розумієте?»
…Ми ще не усвідомили того, що диявол кинувся губити творіння Божі…
Він розлютований, бо знає, що діяти йому лишається небагато. Зараз він поводиться як злочинець, який, коли його оточують, каже: «Не врятуватися мені, вони мене схоплять!» – і трощить все направо й наліво. Або як під час війни, коли закінчаться боєприпаси, солдати витягують багнет чи шаблю, кидаються в бій і – будь що буде! «Все одно, – кажуть, – гинути. Вб'ємо ж якнайбільше ворогів!»
Світ горить! Ви це розумієте? Обрушилася чимала спокуса. Диявол розпалив таку пожежу, що навіть якщо всі пожежники зберуться разом, то не зможуть її загасити. Духовна пожежа – не залишилося нічого неушкодженого. Залишається лише молитися, щоб Бог пощадив нас. Адже коли спалахне велика пожежа і пожежники вже не можуть нічого зробити, то люди змушені будуть звернутися до Бога і просити його про сильний дощ, щоб полум'я згасло. Так і з тією духовною пожежею, яку роздмухав диявол, – потрібна лише молитва, щоб Бог допоміг.
Весь світ іде до одного. Загальний розвал. Не можна сказати: «У будинку трохи поламане вікно або ще щось, давай я це виправлю». Весь будинок розвалився. Світ став зруйнованим селом. Стан справ уже вийшов з-під контролю. Якщо тільки згори щось Бог зробить. Нині Богові працювати: де викруткою, де пряником, де батогом, щоб виправити все це. Світ має виразку, вона пожовкла і готова прорватися, але ще недозріла. Зло дозріває, як тоді в Єрихоні, який потрібно було знезаразити, піддати «дезинфекції».
Преподобний Паїсій Святогорець
Слова. Том I. З болем і любов'ю про сучасну людину, вид-во «Орфограф», 2015, с. 12-13.
Читайте також
Патологія фараона: як серце втрачає чутливість
Бог не робить гонителів злими. Він перестає їх стримувати – і тоді осліпла від безкарності влада руйнує себе сама.
Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою
Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.
Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті
Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.
Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.