Паїсій Святогорець: «Світ горить! Ви це розумієте?»

…Ми ​​ще не усвідомили того, що диявол кинувся губити творіння Божі…

Він розлютований, бо знає, що діяти йому лишається небагато. Зараз він поводиться як злочинець, який, коли його оточують, каже: «Не врятуватися мені, вони мене схоплять!» – і трощить все направо й наліво. Або як під час війни, коли закінчаться боєприпаси, солдати витягують багнет чи шаблю, кидаються в бій і – будь що буде! «Все одно, – кажуть, – гинути. Вб'ємо ж якнайбільше ворогів!»

Світ горить! Ви це розумієте? Обрушилася чимала спокуса. Диявол розпалив таку пожежу, що навіть якщо всі пожежники зберуться разом, то не зможуть її загасити. Духовна пожежа – не залишилося нічого неушкодженого. Залишається лише молитися, щоб Бог пощадив нас. Адже коли спалахне велика пожежа і пожежники вже не можуть нічого зробити, то люди змушені будуть звернутися до Бога і просити його про сильний дощ, щоб полум'я згасло. Так і з тією духовною пожежею, яку роздмухав диявол, – потрібна лише молитва, щоб Бог допоміг.

Весь світ іде до одного. Загальний розвал. Не можна сказати: «У будинку трохи поламане вікно або ще щось, давай я це виправлю». Весь будинок розвалився. Світ став зруйнованим селом. Стан справ уже вийшов з-під контролю. Якщо тільки згори щось Бог зробить. Нині Богові працювати: де викруткою, де пряником, де батогом, щоб виправити все це. Світ має виразку, вона пожовкла і готова прорватися, але ще недозріла. Зло дозріває, як тоді в Єрихоні, який потрібно було знезаразити, піддати «дезинфекції».

Преподобний Паїсій Святогорець
Слова. Том I. З болем і любов'ю про сучасну людину, вид-во «Орфограф», 2015, с. 12-13.

Читайте також

Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло

Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.

Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?

Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.

Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору

Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.

Бог, Який біжить назустріч

​Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.

Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки

4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.  

Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським

Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?